Асистент проєктів громадської організації «Точка доступу» з Донеччини (ГО частково релокувала у Ворохтянську ТГ, що на Івано-Франківщині) Микита Боєв в інтерв’ю для нашої рубрики «Історії нескорених» наголосив, що після вимушеного переселення зрозумів, що не може залишатися осторонь та має допомогти тим, хто опинився в скруті, і для цього обрав саме громадський сектор; також громадський активіст розповів, як вдалося адаптувати свою діяльність в умовах війни, що зробить найперше після її закінчення і якою бачить повоєнну Україну.
– Микито, розкажіть про себе, свої хобі.
– Мене звати Микита Боєв, до 2022 року я особливо не був залучений до громадської діяльності. Я працював на металургійному заводі у Маріуполі, а у вільний час грав га гітарі.
– Опишіть себе для читачів одним реченням.
– Сором’язливий, відповідальний, веселий та щирий.
– Чим ви займалися до війни?
– Працював на металургійному заводі та займався сільським господарством, виховував двох дітей.
– Громадський сектор: чому саме таку діяльність обрали для себе?
– Після вимушеного переселення зрозумів, що не можу залишатися осторонь та маю допомогти тим, хто опинився в скруті. Для мене це новий вид діяльності, але впевнений, що будь-яка допомога важлива.
– Якими своїми проєктами найбільше пишаєтеся?
– З огляду на те, що я нова людина в цій сфері, то встиг попрацювати у небагатьох проєктах. Один з них називався «Соціальна адаптація під час кризи», де ми допомагали переселенцям налагодити соціальні зв’язки у приймаючій громаді, познайомитись з культурою і традиціями регіону, знайти нових друзів та отримати практичні навички.
– Чи вам вдалося адаптувати свою діяльність в умовах війни? Що було найважчим для вас?
– Мені довелось повністю змінити життя та сферу діяльності. З технічного (виробничого) сектору прийшов у громадську діяльність, це абсолютно нова тема для мене.
– Що найбільше мотивує вас продовжувати займатися своєю улюбленою справою?
– Допомагати країні та людям у боротьбі, а також ті позитивні зміни, які я бачу у результаті нашої діяльності.
– Чим ваша організація може бути корисною для інших?
– Окрім швидкого реагування на гуманітарні потреби, наша команда є сильною у сфері розвитку локальної демократії, а також підтримки лідерів та лідерок громадянського суспільства.
– На вашу думку, як під впливом війни зміниться сфера, у якій ви працюєте?
– Думаю, що зміни будуть пов’язані передовсім з новими обличчями, новими ідеями та новими підходами в роботі.
– Що зробите перше після закінчення війни?
– Поїду додому, відвідати рідне місто.
– Україна після війни – якою вона буде?
– Поза сумнівом, Україна буде кращою, ніж була, відбудуться сплески культурних ініціатив, культивуватиметься ідея національної ідентичності.
Матеріал підготувала координаторка хабу громадської активності в Івано-Франківській області Оксана Процюк. Проєкт «NGO relocation» реалізовує команда громадської організації «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» у партнерстві з Національним фондом на підтримку демократії (NED).
