У місті Новоселиця Чернівецької області активно діє громадська організація із допомоги на воді під час стихій, розвитку водного туризму. Повінь 2008 року об’єднала людей, а далі через волонтерські ініціативи це переросло у створення організації. Про її становлення та роботу ми поспілкувались з одним із засновників організації, тренером з водного туризму Миколою Княгницьким.
- Яка місія діяльності вашої громадської організації? Для чого ви створились й дієте? Наскільки легким був процес формування організації?
Як громадська ініціатива ми утворилися ще у 2008 році під час повені на Буковині. Тоді ті, хто займалися в гуртках водного туризму, як старші, так і менші, згуртувалися і допомагали під час повені. Ми тоді рятували людей, худобу, перевозили харчі та питну воду. Це були 3-4 дні на початку, коли була вода. Далі ліквідацією займалась ДСНС.
Пізніше почались розмови про створення організації. З цим нам допомагала Світлана Скрикуляк, керівниця ГО «Новоселицька агенція економічного розвитку та транскордонної співпраці». У 2016 році заснували громадську організацію «Спортивно-туристичний клуб «Новоселиця-Спрут»
- Якою реалізованою ідеєю чи ініціативою пишаєтесь? Розкажіть про свій довід.
Якщо говорити про великі рятувальні роботи, то вони були тільки у 2008, 2010 роках. Далі менш масштабні завдання. Для прикладу, минулого року допомагали під час паводку. Цього року ми вперше пройшли навчання під керівництвом міжнародних інструкторів. Ми отримали сертифікат про проходження міжнародного навчання гірських рятувальників з порятунку на річках та водах з швидкою течією. Його проводили тренери з Польщі та Словаччини.
- Хто Ваші однодумці? Хто є членами організації та долучається до її активностей?
Усі, хто займався чи займається водним туризмом у гуртках, є нашими однодумцями та членами організації. Бо саме вони стають волонтерами на час стихії та допомагають населенню. Для прикладу, останнього разу ми залучили 3 катамарани – це 12 осіб.
Так, у Новоселиці на базі Центру позашкілля діє два гуртки: один для дітей старшого віку, інший – для молодшого. Недавно, на початку літа, завершився цьогорічний набір. У нас почали займатися 10 дітей.
- Чи є багато охочих?
Ні, на жаль нема багато. Раніше у нас був такий собі конкурс, охочих було багато. Тепер такого нема.
- А з чим це пов’язано?
По-перше, нема дітей. Можу сказати, що за 13-14 років у нас у колишньому Новоселицькому районі майже на половину скоротилась кількість учнів у школах. Пам’ятаю, коли був методистом, то в районі було 13 тисяч учнів, минулого року заледве 7 тисяч назбиралося. А інше – це те, що потрібно «пахати». У нас тут фізичні навантаження, багато чого на витривалість, а діти не навчені цьому. Дамо трохи фізичного навантаження, а він уже й не приходить більше. Влітку, за можливості, ми займаємося на Пруті, ділянка з Новоселиці до мосту в селі Маршинці, або на озері в Новоселиці. Заняття або на човнах, катамаранах, або без них. От минулої суботи працювали над тим, як триматися на воді, як вийти з води в екстремальних ситуаціях, щоб не забрала течія. Є багато моментів, яких варто навчати одразу. [відео з навчань та змагань переглядайте тут]
- А техніка, обладнання, яким користуєтесь – воно звідки?
Це обладнання із Центру позашкілля та техніка, яку закупили в рамках транскордонної співпраці за кошти ЄС після повені 2010 року. Ми також співпрацюємо з міською радою, яка допомагає за потреби.
- Над чим працюєте зараз і які плани на найближчі роки?
Ми проводимо навчання в школах, читаємо лекції. Мій син, Іван Княгницький, який також є членом організації та вчителем фізкультури Новоселицького ліцею, читає лекції про порятунок на воді, поводження на воді, надання невідкладної медичної допомоги постраждалим на воді.
На жовтень плануємо взяти участь у всеукраїнських змаганнях юнаків до 21 року на Південному Бузі. Поки ковідна ситуація, то змагань як таких не було. От навесні ми зайняли 3 місце на чемпіонаті України, який відбувався на Чорному Черемоші. Це був дорослий чемпіонат, участь брала наша збірна, я був, члени нашої організації. Команда так і називається – «Новоселиця-Спрут».
А діти наші – чемпіони України з водного туризму. Новоселиця уже 2 роки поспіль здобуває перемогу. Там є чотири основні етапи змагань: довга гонка – 10-23 км, коротка гонка – 3-10 км, рятувальні роботи і сплав.
Також ми уже п’ятий рік поспіль проводимо змагання серед волонтерських та професійних команд «Рятувальні роботи на воді». Двічі участь брали представники Румунії, один раз – Молдови. Цього року бажали приїхати й представники Польщі, але щось не вийшло у них. Змагання відбуваються у місті Новоселиці під егідою міської ради. Наша команда «Новоселиця-Спрут» також бере участь. [Про цьогорічні змагання читайте тут].
- Як одним речення можеш описати вашу громадську організацію?
Якщо одним реченням, то це про допомогу людям на воді.
- Чи знаєте ще якісь громадські організації, які займаються подібним? Чи співпрацюєте? Та чи варто поширювати такі ініціативи, розвивати організації такого спрямування? Що порадите для кращої роботи?
Ми співпрацюємо з організацією з Верховини, де є клуб «Хвилі Черемошу». А щодо громадських організацій, то так, це важливо. Але те, що пов’язано з надзвичайними ситуаціями, то це уже волонтерство. Тут потрібно на державному рівні все врегулювати, можливо закон. Ми стикалися з таким, що треба уже допомагати населенню, а члени нашої громадської організації на робочих місцях, їх надзвичайно важко відірвати від роботи та й на яких підставах, за чий кошт. Тут багато моментів, які потрібно узгодити. На європейському рівні ці питання узгоджені. Там і медичне забезпечення, і низка соціальних гарантій. Ми знаємо, бо співпрацювали з сусідами – румунами, поляками.
Матеріал підготував координатор проєкту «Центр розвитку громадської активності» у Чернівецькій області Андрій Кучуран. Проєкт реалізовує громадська організація «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» за підтримки Європейського фонду за демократію (EED).
