fbpx

Година для України: від ініціативної групи до створення громадської організації та перших виграних проєктів

В умовах повномасштабного вторгнення відбулася значна трансформація громадського сектору та змінилися пріоритети. Чимало громадських активісток та активістів переїхали в нові для себе регіони, що супроводжувалося для них численними викликами.

Здавалося б такі процеси негативно вплинуть на активність у громадському середовищі, особливо на локальному рівні, але суспільство оперативно реагувало на нові запити, що запустило новий вектор у розвитку громадського сектору.

У нашому матеріалі ми розповімо саме про такий випадок, коли ініціативна група, яку очолила переселенка, перетворилася на офіційну громадську організацію та вже реалізували кілька проєктів на місцевому рівні. Більше про цей досвід розповість керівниця ГО «Година для України» Алла Дігтярьова.

  • Розкажіть про себе, свої хобі?

Мене звати Алла,  я  приїхала з міста Суми. Зараз проживаю в Тернопільській області разом з двома дітьми, мамою й свекрухою. Мій чоловік вже більше двох років воює на передовій.

Так склалося, що свої хобі я перетворюю на роботу.  Люблю малювати й робити макіяж, тому протягом довгої декретної відпустки, ще до війни, була б’юті експерткою в одній з компанії, в якій згодом стала лідеркою бізнес групи.

  • Чим ви займалися до війни?

Під час карантину в 2020 та 2021 рр. змушена була лишатися вдома з дітками і це спонукало мене опанувати нову професію – програмування мовою JavaScript. Навіть встигла трішки попрацювати програмістом.На жаль, під час війни у 2022 році, коли вимикали електропостачання по 6-8 годин на добу, перестала справлятися з поставленими задачами і роботу програміста втратила.

  • Коли й чому розпочали громадську діяльність? Що спонукало вас до цього?

Втрата перспективної роботи, переживання за чоловіка, який пішов на війну, булінг з боку нових сусідів, до яких ми переїхали, тікаючи з дітьми від війни погрози про виселення та інші проблеми зламали мене… Лише розуміння того, що я відповідаю за двох дітей і двох пенсіонерів не дозволило повністю опустити руки.

Саме в цей час до мене звернулися про допомогу з плетінням маскувальних сіток для ЗСУ. Ось так і розпочалася моя громадська діяльність. І волонтерство врятувало мене від депресії.

  • Розкажіть про свій перший проєкт? Які виклики були перед вами?

Ми з командою вчилися плести сітки, збирали на них гроші, шукали активістів, які б нам допомагали… І в процесі зрозуміли, що нам потрібен юридичний статус. Дякуючи команді ГО «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» та її керівнику Максиму Черкашину наша команда зареєструвала громадську організацію, яку назвали «Година для України».

Згодом ми подали свою першу заявку на навчання з організаційного розвитку, яку було підтримано ГО «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад». І це був один із перших наших успіхів. Так ми дізналися про проєктний менеджмент, фандрейзинг, брендування, політики організації, ведення соціальних мереж і багато іншого.

  • Якими своїми проєктами найбільше пишаєтеся? Над чим зараз працюєте?

Нам вдалося познайомитися з координаторкою ГО «Крим SOS» Лукією Квич. Саме до цієї організації ми звернулися за фінансуванням першого проєкту по створенню дитячого центру. Якими ми були щасливими, коли отримали позитивну відповідь, важко описати словами. Проте, виграти цей маленький грант, було лиш першим викликом. Потім з’ясувалося, що в нас немає приміщення для розміщення центру. Пошук приміщення привів нас в Трибухівську громаду, де ми живемо й розвиваємо свою організацію й по цей час.

До нашої ініціативи по створенню дитячого центру доєдналися Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та Трибухівська сільська рада. Таким чином, старе, майже аварійне, обідране приміщення в с. Медведівці (Трибухівська громада) перетворилося на комфортний центр дитячого розвитку, який в зараз час діє на повну силу і має по декілька разів на тиждень відвідувачів.

Такий результат надихає. Зараз ми вже втілюємо в життя наш третій проєкт, який направлений на адаптацію та інтеграцію ВПО.

  • Які основні цілі та плани на майбутнє?

Паралельно працюємо над розширенням своїх можливостей. Наша наступна мета – створення ветеранського центру. Пишемо нові проєкти та вивчаємо нормативну базу. Але весь час продовжуємо волонтерити. І з нетерпінням чекаємо на повернення наших захисників і захисниць додому і всі сили докладаємо, щоб підготуватися до цього, адже серед них мої чоловік та брат.

  • Що зробите перше після закінчення війни?

Перше, що я зроблю після закінчення війни, поїду з чоловіком і дітьми на море… На мирне море!

Зазначимо, що цей матеріал створено в рамках проєкту «Зміцнення спроможності ОГС у західних областях України».

Цей проєкт реалізовує ГО «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР  Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст публікації не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.

Facebook
Telegram
Twitter
Автор
Заступник керівника ГО "Освітньо-аналітичний центр розвитку громад"
Схожі останні новини
Залишіть заявку і ми надамо Вам інформацію, яка Вас цікавить
Телефонуйте
Пишіть нам у месенджери
Заходьте
вул. Олени Кульчицької 2, Тернопіль