Сьогодні в рубриці “Історії нескорених” ми хочемо поділитись історією Миколи Шумейко – активіста та підприємця з міста Маріуполь. З 2014 року він займається громадською діяльністю і очолює ГО “Ukrainian Patriots”, яка займалась патріотичним вихованням та неформальною освітою в Маріуполі, провів десятки заходів та проектів, створив IT-компанію та будівельне підприємство. Крім цього, Микола брав участь у доставці гуманітарної допомоги в сіру зону та допомагав людям з Маріуполя, що опинилися в скрутному становищі.
Більше про життя та діяльність Миколи ви дізнаєтеся з нашого інтерв’ю де він поділився своїми думками та цікавими історіями.
- Розкажіть про себе, свої хобі
Народився та виріс в Маріуполі, у 2015 році очолив ГО «Ukrainian patriots». На той час нашою задачею ми бачили національно-патріотичне виховання молоді та всебічну протидію «русскому миру» в нашому місті. Останні роки займався підприємництвом у сфері будівництва, від цього мені ще сумніше бачити те, у що перетворили наше місто, оскільки багато будівель було відремонтовано моїм підприємством.
Після вторгнення РФ залишався в Маріуполі, поки це було можливим. Ми бачили війну вже багато років, та були готові до неї, але навіть не могли уявити, що місто просто будуть рівняти с землею з літаків. Коли місто вже було майже повністю захоплене, мені, як і більшості нашої команди (але, нажаль, не всім) вдалось вибратись. Як тільки ми прийшли до тями – відразу долучились до волонтерства, до допомоги нашим громадянам, які потрапили у таке ж становище як і ми. За рік ми відвезли у прифронтові селища вже мабуть сотні тон гуманітарної допомоги та зараз продовжуємо цим займатись. Попутньо робимо проєкти з організації та реконструкції прихистків, заходи з допомоги та інтеграції переселенців у нових містах.
- Опишіть себе для читачів одним реченням
Вважаю, що мої дії кажуть набагато більше, ніж слова.
- Чим ви займалися до війни?
Для мене війна почалась ще в 2014 році і з тих пір не закінчувалась. Всі ці роки займався громадською діяльністю, а у вільний час здобував вищі освіти, займався підприємництвом та, інколи, навіть відпочивав)
- Громадський сектор: чому саме таку діяльність обрали для себе?
В часи після майдану я був ще студентом, а нашому середовищу потрібні були відповіді на: «що робити тепер?» та «що буде далі?». Ми хотіли далі робити країну та суспільство кращим, відповіді на ці питання втілились в громадську діяльність.
- Якими своїми проєктами найбільше пишаєтеся?
За минулі роки було багато успішних проєктів, але, більш за все, я пишаюсь нашою діяльністю після 24.02.22. Побувавши в окупації, під обстрілами, дивом вцілівши, ми з командою всі разом та не вагаючись сіли за кермо автобусів та повезли гуманітарні вантажі у прифронтові міста, тим, хто цього найбільше потребував.
- Чи вам вдалося адаптувати свою діяльність в умовах війни? Що було найважчим для вас?
Якщо говорити про громадську діяльність, вважаю що ми добре адаптувались. Звичайно, змінився формат заходів, додалась велика частка волонтерства, але ми не зупиняємось та масштабуємо нашу діяльність – це, я вважаю, найголовніше.
- Що найбільше мотивує вас продовжувати займатися своєю улюбленою справою?
На сьогодні, це для мене такий спосіб боротьби – робимо те, що можемо заради перемоги.
- Чим ваша організація може бути корисна для інших?
Люди, що потребують допомоги, можуть скористатись прихистком, отримати гумдопомогу або взяти участь у інших наших проєктах. А хто хоче долучитися до організації – отримає величезний досвід у різних сферах діяльності.
- На вашу думку, як під впливом війни зміниться сфера у якій ви працюєте?
Вона вже змінилась, зараз вже немає цих спокійно розпланованих заходів за кілька місяців, тепер треба діяти тут та зараз й дуже швидко.
- Що зробите перше після закінчення війни?
Як і наш президент, планую випити пива на азовському узбережжі.
- Україна після війни – якою вона буде?
Вважаю, що це буде абсолютна інша країна, одна з найсильніших в Європі, повноцінний член західного світу з сильною економікою, армією та високим рівнем життя.
