Продовжуємо розповідати вам історії активістів-переселенців в нашій рубриці “Історії нескорених”.
Сьогоднішній наш герой – Єгор Рибак, член ГО “Заходи”, координатор коворкінгу для переселенців “Заходи Хаб”.
Єгор виїхав з Маріуполя в березні, провівши близько тижня в підвалі, без світла та будь-якого зв’язку з навколишнім світом. Йому дивом вдалось вивезти родину, під обстрілами на розбитій машині. Дуже пощастило, що на російському блокпості не розгледіли патріотичного тату.
Приїхавши до Хмельницького, Єгор взяв участь в створенні Коворкінгу для переселенців, де вони могли б отримати допомогу та підтримку.
Більше цікавих фактів про Єгора можете дізнатись в нашому інтерв’ю.
Розкажіть про себе, свої хобі
Я з Маріуполя. Там працював у Центрі стартапів 1991. Розвивали та створювали IT-долину Східної України. Моє хобі та можна сказати друга робота то організація розважальних заходів. 7 останніх років працював у цій сфері. Був арт-директором в ресторанах, нічних клубах. Працював ведучим та діджеєм. Організовував весілля, фестивалі, святкування, корпоративи, день народження та інші заходи.
Опиши себе одним реченням.
Багатофункціональна машина для роботи, а на вигляд як дитяча іграшка (ред. – сміється).
Чим ви займалися до війни?
Працював, збирав гроші на купівлю землі під будівництво власного дому для мене і моєї сім’ї та майбутніх діточок. Я більше 10 років у громадській діяльності, взагалі все почалося з УЛЬТРАСУ нашого рідного футбольного клубу “Маріуполь”, де я активно брав участь у різноманітних поїздках, та звідки зараз дуже багато хлопців та дівчат служать в ЗСУ. Потім в університеті долучився до молодіжного руху. А з 2014го допомагав як волонтер військовим. Останні роки я в складі ГО “Заходи” організував форуми для молоді, спільні заходи, фестивалі, мистецькі акції. Долучився до патріотичного руху в рідному місті.
Громадський сектор: чому саме таку діяльність обрали для себе?
Тут я вже не перший рік. У 2014 році разом з друзями створили ГО “Ukrainian Patriots” та займалися розвитком та патріотичним вихованням молоді. Починали з думки: “Хто, як не ми!”. А потім, як кажуть, пішло-поїхало.
Якими своїми проєктами найбільше пишаєтеся?
Звісно що я люблю організовувати заходи. Тому більш за все пишаюся організацією та проведенням дуже великих подій у місті Маріуполь, таких як “День молоді-2019”, “MRPL IT WEEKEND-2021”, та проведенням прямих трансляцій на тисячі глядачів в Центрі розвитку стартапів 1991 Маріуполь. Останній це найбільша ІТ-конференція в Донецькій області. Ми на березі Азовського моря зібрали ІТ-фіхівців, владу та молодь, де говорили про проєкти, проблеми, здобутки, перспектики розвитку. Більше 500 учасників, офлайн та онлайн події, спікери зі всієї України. Викликом для мене став у 2020 EAST Coast IT Investment Forum. Він проходив у форматі онлайн-телемосту між Києвом та Маріуполем, де спікери були в двох містах, спілкувалися між собою на двох офлайн локаціях, а всі глядачі були онлайн. Це був якраз ковідний період, а говорили ми про інвестиційний потенціал регіону. Зараз, коли Донеччина, так сильно знищена, то про це важко згадувати.
Чи вам вдалося адаптувати свою діяльність в умовах війни? Що було найважчим для вас?
Громадська діяльність під час війни відрізняється тим, що рішення потрібно дуже швидко приймати та одразу втілювати. Потрібно було звикнути. Найважче, якщо чесно, було опанувати себе після блокади Маріуполя. Подолати страх, стресс. Також з житлом були дуже великі проблеми. І вони зараз на 100 відсотків ще не закриті. Проте, рухаємось вперед.
Що найбільше мотивує вас продовжувати займатися своєю улюбленою справою?
Хочу до дому. Для цього потрібно раз і назавжди перемогти ворога. І ми повинні якомога більше робити все для цього та зберегти при тому людяність та доброту.
Чим ваша організація може бути корисна для інших?
Перше – це допомога. Ми маємо великий досвід в реалізації проєктів різного масштабу.
Друге – розвиток та самостійність.
Наразі наша мета, то допомогти ВПО стати вільними та самостійними у цей важкий для них час. Ми будемо працювати так, щоб надихати інших, спонукати до дії та добра.
На вашу думку, як під впливом війни зміниться сфера у якій ви працюєте?
Я вважаю що вона стала ще більш важлива ніж була раніше. Якщо казати за порядком важливості, то я вважаю, що вона стоїть наступна після роботи ЗСУ, влади, військових волонтерів. А потім вже ми.
Що зробите перше після закінчення війни?
Чесно? Спочатку відсвяткую. А потім поїду відбудовувати рідне місто Маріуполь.
Україна після війни – якою вона буде?
Вона буде іншою, 100% вільною. Світ ще десятки років буде надихатися сміливістю, волею та силою українського народу.
Матеріал підготовлений в рамках проєкту «NGO relocation», який реалізовує команда громадської організації «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» у партнерстві із Національним фондом на підтримку демократії (NED)
