В Україні до війни сотні тисяч громадських активістів мали свої проєкти та працювали з командами над розвитком інструментів участі, медіаграмотності, гендерної рівності та інших напрямків. Війна вплинула на цей процес, але не зупинила його.
Ми продовжуємо в рамках ініціативи «Історії нескорочених» розповідати про людей, які не зупинилися працювати в умовах війни. Сьогодні у нас в гостях Галина Скіпальська, директорка представництва HealthRight International в Україні, виконавча директорка Міжнародного благодійного фонду (МБФ) «Українська фундація громадського здоров’я».
Пані Галина вже багато років працює у громадському секторі та опікується соціальною тематикою та сферою громадського здоров’я. Більше інформації у нашому вже традиційному інтерв’ю.
-
Розкажіть про себе, свої хобі
Більше 18 років я професійно працюю у сфері менеджменту та управління проектами соціальної тематики та сфери громадського здоров’я, які направлені на покращення доступу до соціальних та медичних послуг для найбільш вразливих груп населення, з особливим фокусом на жінок і підлітків в складних життєвих обставинах. Моя робота і є моїм головним хобі. В мирний час я займалась йогою, туризмом та садівництвом на дачі в Гостомелі.
-
Опишіть себе для читачів одним реченням
Українська феміністська активістка, експертка у сфері протидії ґендерно-зумовленому, у т.ч. домашньому насильству, розвитку соціальних та психологічних послуг для жінок вразливих груп, директорка представництва HealthRight International, виконавча директорка Міжнародного благодійного фонду (МБФ) “Українська фундація громадського здоров’я”, заснованого міжнародною організацією з охорони здоров’я та прав людини HealthRight International (Право на здоров’я).
-
Чим ви займалися до війни?
Я професійно керувала двома впливовими організаціями – HealthRight International та МБФ “Українська фундація громадського здоров`я”. Це управління 10 соціальними проектами та командою з 120+ працівників у різних куточках України.
-
Якими своїми проєктами найбільше пишаєтеся?
Я пишаюсь усіма проектами, які реалізували очолювані мною організації. Найбільша гордість за проекти мобільних бригад психо-соціальної допомоги постраждалим від ГЗН, денні центри та притулки, соціальні квартири для жінок. Фактично усі ці послуги зараз ще більше затребувані і їх можна адаптувати до умов війни та відновлення, коли ми переможемо. Проекти, які ми реалізовуємо мали завжди у фокусі матерів з дітьми, жінок та дівчат, наш персонал в основному – це жінки, ми відчуваєм особливу мотивацію через це.
-
Чи вам вдалося адаптувати свою діяльність в умовах війни? Що було найважчим для вас?
Ми пробуємо адаптувати свою діяльність в Україні, ми швидко перепрограмували всі наші проекти, які були направлені на протидію домашньому насильству, навчання та тренінги на сході України на гуманітарні постреби тут і зараз. Ми зараз запускаємо новий надважливий для українських сімей, матерів та дітей, проект мобільних бригад психо-соціальної допомоги в 11 областях України, ми переводимо психо-соціальні послуги у віддалений режим, проте вже думаємо про повернення певних соціально-психологічних та гуманітарних послуг в м. Київ.
Найскладніше зараз підтримувати персонал на сході України, який працює з окупованих територій, під обстрілами, з бомбосховищ, і втратив свої домівки та рідних. Найскладніше підтримувати наших експертів-психологів, які втрачають рідних та чоловіків на війні, які роками наснажували інших, а зараз самі потребують допомоги. Складно і бути менеджером міжнародних проектів, до яких є вимоги та стандарти донорів, і займатися щоденно евакуацією, пошуком житла, транспорту для своїх працівників та клієнтів організації.
-
Що найбільше мотивує вас продовжувати займатися своєю улюбленою справою?
Україна, її майбутнє та мої діти, які тут живуть і будуть жити тут!
-
Чим ваша організація може бути корисна для інших?
Ми надаємо цілий спектр психологічних та соціальних послуг усім в Україні, з особливим фокусом на жінок, дітей та підлітків та тих. Ми зараз саме розширюємо ці послуги на інші області та цільові групи. Це робота:
13 Мобільних бригад на Сході – https://www.facebook.com/mobileteams.healthright/
Психо-соціальні послуги для підлітків та їх батьків https://www.facebook.com/supportMEteens
Денний центр «Право на здоров`я» – https://www.facebook.com/Healthright.Center/
Ми шукаємо партнерів в інших областях України та країнах Європи, а також в Університетах та інститутах, які готові надавати методологічну підтримку.
-
На вашу думку, як під впливом війни зміниться сфера у якій ви працюєте?
На жаль, ми зараз всі в складних життєвих обставинах. Це термін із соціальної роботи, але це питання часу. Як тільки Україна переможе, ми знайдемо сили та ресурси ще швидше відновити наших клієнтів та міста. Головний виклик зараз – швидке прийняття рішень, робота понаднормово і якісно. У нас просто нема часу!
-
Що зробите перше після закінчення війни?
Відсвяткую Перемогу з усіма нашими психологами та соціальними працівниками – їх більше 120-ти зараз! Потім поїду з дітьми на 2 тижні у відпустку!
-
Україна після війни – якою вона буде?
Україна буде європейською, новою, ще комфортнішою, без насильства та корупції. В новій Україні кожна жінка зможе себе реалізувати – у житті, суспільстві, сім`ї. Це наша місія організації!
Матеріал підготовлений в рамках проєкту «Західноукраїнський хаб громадської активності», який реалізовує команда громадської організації «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» у партнерстві з Національним фондом на підтримку демократії (NED).
