Заступниця директорки початкової школи імені Софії Русової Івано-Франківської міської ради, кандидатка філологічних наук, волонтерка громадської організації «Поступовий гурт франківців» (займається документуванням та створенням записів зі свідчень внутрішньо переміщених осіб в Івано-Франківській області щодо воєнних злочинів, вчинених російськими військовими) Олеся Дибовська в інтерв’ю для нашої рубрики «Історії нескорених» наголосила, що діяльність у громадському секторі залучає кожного до співучасті у творенні простору довкола, зокрема й до розвитку громадянського суспільства та спільної боротьби за нашу незалежність; підкреслила, що найбільше її мотивує продовжувати займатися своєю улюбленою справою співпраця і спілкування, коли розумієш, що довкола об’єднуються люди зі схожими цінностями і потребою актуалізовувати ці цінності у житті; також громадська активістка розповіла, що зробить найперше після закінчення війни і якою бачить повоєнну Україну.
– Пані Олесю, розкажіть про себе, свої хобі
– Заступниця директорки початкової школи, кандидатка філологічних наук, волонтерка громадської організації «Поступовий гурт франківців». Вчу найменших відчувати силу слова, відчитувати знаки поміж рядків і усвідомлювати їхній вплив на уроках української мови. Адже це люблю і сама – літературу, освіту, фотографію, мандри.
– Опишіть себе для читачів одним реченням.
– Люблю пізнавати світ і допомагати пізнавати його іншим.
– Чим ви займалися до війни?
– Працювала заступницею директорки початкової школи, за кілька місяців до повномасштабного вторгнення отримала диплом кандидата наук.
– Громадський сектор: чому саме таку діяльність обрали для себе?
– Діяльність у громадському секторі залучає кожного до співучасті у творенні простору довкола, зокрема й до розвитку громадянського суспільства та спільної боротьби за нашу незалежність. Як волонтерка у «Поступовому гурті франківців», займаюсь документуванням та створенням записів зі свідчень внутрішньо переміщених осіб в Івано-Франківській області щодо воєнних злочинів, вчинених російськими військовими.
У 2017 році була інтерв’юеркою спогадів до збірника «Майдан від першої особи. Регіональний вимір», тож мала досвід спілкування зі свідками і відчуття того, що саме в документуванні можу бути корисною. 17 березня 2022 року волонтери громадської організації «Поступовий гурт франківців» створили перший протокол опитування свідка, а сьогодні, понад рік по тому, зібрано 677 свідчень й до інтерв’ювання постійно долучаються активні студенти, беручи приклад зі своїх викладачів, відчуваючи можливість бути корисними у фіксуванні правди від очевидців.
– Якими своїми проєктами найбільше пишаєтеся?
– Найвагомішою вважаю участь у тривалому проєкті «Документування свідчень внутрішньо переміщених осіб в Івано-Франківській області щодо воєнних злочинів». Він саме є прикладом сили взаємодії, адже завдяки волонтерам «Поступового гурту франківців» та співробітникам Центру документування та дослідження воєнних злочинів вдалося отримати підтримку Європейського союзу в рамках Стипендіальної програми для лідерів громадянського суспільства країн Східного партнерства. У рамках цього проєкту ми публікуємо історії людей, які жили під обстрілами, переховувались та виїжджали з окупації, рятували рідних, бачили останні хвилини знайомих і незнайомих людей.
Важливим етапом була також участь у літньому інституті на базі Яґеллонського університету з досліджень на основі інтерв’ю та усної історії «Свідчення війни в Україні», де дослідники з усної історії, етнографи, культурні антропологи ділилися досвідом та шукали відповіді на питання щодо етичних підходів і нетравматичного інтерв’ювання очевидців.
– Чи вам вдалося адаптувати свою діяльність в умовах війни? Що було найважчим для вас?
– У громадській організації «Поступовий гурт франківців» з початку повномасштабної війни…
– Що найбільше мотивує вас продовжувати займатися своєю улюбленою справою?
– Мотивує співпраця і спілкування, коли розумієш, що довкола об’єднуються люди зі схожими цінностями і потребою актуалізовувати ці цінності у житті активністю та роботою. А також відчуття важливості того, що робиш. Документування свідчень воєнних злочинів у перспективі доволі тривалий процес, але кожна історія – це щоразу чиєсь життя, яке однозначно змінилось після пережитого і може змінити хід розслідувань та впливатиме як на відповідальність за злочини російськими військовими, так і на історичну фіксацію російсько-української війни.
– Чим ваша організація може бути корисною для інших?
– «Поступовий гурт франківців» документує та збирає доказову базу щодо воєнних злочинів та порушення прав людини, поширюючи інформацію про них як у профільних галузях, так і серед засобів масової інформації; проводить правову просвіту та надає безкоштовну правову допомогу людям, що постраждали від війни.
– На вашу думку, як під впливом війни зміниться сфера, у якій ви працюєте?
– Я працюю в освіті, тож зміни ми бачимо вже сьогодні: робота над створенням безпечного освітнього середовища (фізичного і психологічного), гнучкість у формах здобуття освіти, розширення інструментарію та технологій навчання. Думаю, що попереду нас чекає акцентуація на цінностях, адже саме вони дають нам силу встояти та дадуть силу відновитись після перемоги, нагадуючи за що ми боремось.
– Що зробите перше після закінчення війни?
– Після закінчення війни і розмінування поїду влітку з палаткою на Херсонщину, де була востаннє перед повномасштабним вторгненням: Асканія-Нова, Станіславські гори, Джарилгач, Сиваш.
– Україна після війни – якою вона буде?
– Після війни нам не можна розслабитись і стати пасивними чи очікувати на те, що все саме собою стане краще. Ми гуртуємось і допомагаємо зараз, маємо продовжувати так злагоджено працювати і після перемоги. Відновлюючи зруйновані міста, заглиблюючись у культуру та освіту, активізуючи громадянське суспільство, ми підтримуватимемо справжній розквіт України.
Матеріал підготувала координаторка хабу громадської активності в Івано-Франківській області Оксана Процюк. Проєкт «NGO relocation» реалізовує команда громадської організації «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» у партнерстві з Національним фондом на підтримку демократії (NED).
