Як доглядати за садом, вирощувати овочі й зелень, використовувати сучасні технології в теплицях і навіть започаткувати власну справу? У Великоберезовицькій громаді ці теми стали основою п’яти відкритих лекцій і тренінгів, організованих у межах проєкту «AgroLab: економіка рівних можливостей». Загалом навчання пройшли 132 людини.
До заходів долучалися мешканці громади, молодь, жінки, внутрішньо переміщені особи, підприємці-початківці, педагоги та інші охочі здобути практичні знання. Лекції охопили як сучасні підходи до вирощування рослин, так і можливості розвитку малого аграрного бізнесу. Окремий напрям був присвячений шкільному соціальному підприємництву — ідеї, яка може стати важливою частиною сталого розвитку AgroLab.
Від власного саду до невеликого господарства
Три навчання допомогли учасникам розібратися в сучасних підходах до садівництва, городництва та тепличного рослинництва.
26 червня відбулася лекція-тренінг «Садівництво для всіх: догляд за молодим садом і сучасні підходи до вирощування фруктових культур». Разом з Анною Сахончик, експерткою з садівництва та консультанткою-фермеркою, учасники розглянули планування саду й вибір сортів, підживлення, обрізку та мульчування. Також говорили про екологічний захист плодових культур, безпечні техніки роботи й гендерно чутливий розподіл завдань.
«Догляд за садом — це не лише про обрізку дерев чи вибір добрив. Важливо розуміти, як правильно спланувати роботу, підібрати сорти та підтримувати здоров’я рослин упродовж сезону. Такі знання корисні і для власного господарства, і для тих, хто хоче розвиватися у сфері садівництва», — коментує Соломія Кралька.
Під час лекції-тренінгу «Городництво як шлях до самозайнятості: від теплиці до власної грядки» учасники вивчали принципи планування ділянки, вибору культур і сезонності, особливості облаштування піднятих та вертикальних грядок. Окрему увагу приділили органічним добривам, мульчуванню, сидератам і можливостям вирощування зелені та овочів як основи домашнього мікробізнесу. Навчання провів Микола Сова, спеціаліст з огірка та баштанних культур.
Ще одна лекція-тренінг — «SMART-рослинництво: сучасні технології вирощування культур у навчальній теплиці» — була присвячена технологіям, які допомагають ефективніше організовувати вирощування рослин. Разом із Романом Комінярським, експертом із рослинництва та вирощування мікрозелені, учасники розглянули управління температурою, вологістю, вентиляцією й освітленням, використання датчиків та автоматизованих систем поливу. Також ішлося про органічне землеробство, біологічний захист рослин, енергоефективні рішення та вирощування мікрозелені.
«Сучасна теплиця — це можливість не просто вирощувати рослини, а й керувати умовами, від яких залежить їхній розвиток. Цікаво було дізнатися, як працюють автоматизовані системи, як підтримувати потрібний мікроклімат і які технології можна використовувати навіть у невеликому господарстві», — зазначає Юлія Паньків.
Ці навчання показали, наскільки різними можуть бути практичні можливості в аграрній сфері: від ефективнішого ведення присадибного господарства до освоєння технологій, які можна застосовувати в невеликому виробництві.
Шкільне соціальне підприємництво: від навчання до власних ініціатив
Особливе місце в програмі посіли два тренінги, присвячені шкільному соціальному підприємництву. Їхня мета — не просто познайомити учнів і педагогів із підприємництвом, а допомогти їм побачити, як навчальна ідея може перетворитися на реальну ініціативу, корисну для школи та громади.
4 червня під час тренінгу «Шкільне соціальне підприємництво: як створити учнівське агропідприємство» учасники знайомилися з моделлю соціального підприємництва в закладах освіти, аналізували приклади та визначали потреби громади, на які могли б відповісти учнівські проєкти. Практична робота охоплювала формування бізнес-ідей, основи бізнесового й фінансового планування та маркетингу.
8 червня відбувся наступний тренінг — «Шкільне соціальне підприємництво: розвиток, просування та масштабування». Цього разу увага була зосереджена на тому, як розвивати вже сформовані ідеї: визначати стратегію зростання, створювати бренд, знаходити свою цільову аудиторію, налагоджувати комунікацію, залучати партнерів і ресурси. Учасники також працювали над презентацією продукту, продажами та взаємодією зі споживачами.
Обидва тренінги провели Анна Чуба, голова правління IMPACT BUSINESS HUB, та Роман Міневич, виконавчий директор Західноукраїнського кластеру соціальних підприємств.
«Шкільне соціальне підприємництво — це можливість для учнів не просто вивчати теорію, а спробувати себе в реальній справі: придумати продукт, зрозуміти потреби людей, навчитися планувати витрати та працювати в команді. Важливо, щоб такі ініціативи не завершувалися разом із навчанням, а поступово ставали частиною життя школи та громади», — ділиться Тетяна Антимис.
Чому цей напрям особливо важливий для AgroLab? Тому що шкільне соціальне підприємництво дає змогу продовжувати роботу з молоддю й після завершення проєкту. Учні можуть застосовувати знання на практиці, працювати в командах, розвивати підприємницьке мислення та створювати продукти чи послуги, орієнтовані на потреби своєї громади. А навчальні простори й теплиця AgroLab можуть стати місцем, де такі ідеї отримуватимуть практичне втілення.
У Великоберезовицькій громаді зацікавлені в тому, щоб розвивати цей напрям і надалі. Це створює підґрунтя для переходу від окремих навчальних заходів до системної роботи зі шкільними агроініціативами, у якій заклади освіти, громада та місцевий бізнес зможуть співпрацювати.
Знання, які мають працювати й надалі
П’ять відкритих навчань об’єднали 132 учасників навколо практичних знань, сучасних технологій і нових можливостей для самореалізації. Водночас їхнє значення не обмежується кількістю проведених заходів.
AgroLab покликаний створити умови, за яких здобуті знання можна застосовувати в повсякденному житті, використовувати для започаткування власної справи та передавати іншим. Особливо перспективним є поєднання аграрної освіти зі шкільним соціальним підприємництвом: воно допомагає молоді не лише навчатися, а й бачити практичний результат власних ідей.
Саме продовження цієї роботи — використання навчальних просторів, розвиток учнівських ініціатив і співпраця з партнерами — може стати одним із головних результатів проєкту в довгостроковій перспективі.
Проєкт «AgroLab: економіка рівних можливостей» реалізує ГО «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» у партнерстві з Великоберезовицькою селищною радою та ПАП «Агропродсервіс» у межах проєкту «Посилене партнерство для сталого відновлення» (EPSR), що фінансується Урядом Швеції через Шведське агентство з міжнародної співпраці та розвитку (Sida) і впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
