fbpx
/
/
Вікторія Желіховська: «Усі перешкоди тільки всередині нас, світ безмежний у своїх можливостях»

Вікторія Желіховська: «Усі перешкоди тільки всередині нас, світ безмежний у своїх можливостях»

Share on facebook
Поширити
Share on telegram
Поширити
65435653 2237285776340560 6648706981634768896 n 2 e1641820266691 - Вікторія Желіховська: «Усі перешкоди тільки всередині нас, світ безмежний у своїх можливостях»

Сьогодні в нашій рубриці #ЛідериЗмін, розповідаємо про Вікторію Желіховську голову громадської організації «Чисті Схили» членкиню ініціативної групи «Urban Picnic», що діє на Хмельниччині.

 

  • Розкажіть про себе, свої хобі?

Я щаслива людина, адже займаюсь роботою, яка є моїм захопленням. За освітою я ландшафтний дизайнер, люблю рослини та процес створення краси. Люблю свою сім’ю, мандрувати як Україною, так і світом.

  • Чи вдається співпрацювати з громадськими активістами?

Звісно, співпраця – то основа реалізації будь-якого проєкт, заходу чи події. В Кам’янці-Подільському багато активних людей, які реалізують свої ідеї у спорті, культурі, екології, дуже активна спільнота Кам’янець-Подільського «ПЛАСТУ». Постійно підтримуємо один одного у різних проєктах.

  • Коли й чому розпочали громадську діяльність? Що спонукало вас до цього?

Відчуття того, що я можу впливати на те, що відбувається навколо мене прийшло у 2013 році, коли одного разу, гуляючи на природі околицями міста я побачила скільки навколо сміття. Почались прибирання, спочатку одна, потім приєднувались інші, щотижня відбувались міні-акції з прибирання, які приносили радість, що ми змінюємо світ на краще.

Листи до міської ради, комунікація з посадовцями, пошуки спонсорів, створення спільноти в інтернет-мережах, організація еко-акцій, навчання, комунікація з іншими громадськими активістами – це все було новим цікавим досвідом.

  • Пам’ятаєте, який проєкт був першим?

Першим і дуже яскравим було епічне прибирання «300 спартанців». Провівши «польові дослідження», оцінивши об’єми сміття, ми розділили місто на сектори та порахували, що нам потрібні 300 людей, щоб усе те прибрати за раз. Яскравий образ відважних рятівників міста, привернув увагу кам’янчан і ми зібрали близько 400 людей, розбились на групи, з попередньо визначеними координаторами, активно прибирали, навіть паралельно сортуючи, а потім мали пригощання усіх учасників гарячою їжею приготованою у великих казанах на вогні.

  • Які виклики були перед вами?

Наразі, моє основне місце роботи  – Департамент ЖКГ міської ради та хоча, часу на громадську, волонтерську діяльність не так багато, зараз є можливість подивитись на те, що відбувається в місті під іншим кутом. Цілі та прагнення не змінились – місто як і раніше хочеться бачити сучасним, зеленим, комфортним для жителів, але багато із того, що я колись вимагала, просила та пропонувала місцевим чиновниками, можу наразі реалізовувати сама. Звісно є багато перешкод –  бюрократична система, вплив на твою роботу  багатьох суб’єктивних і об’єктивних факторів. Часом це дуже втомлює і пригнічує. Але поки є натхнення і віра у те, що можна змінити підходи у прийнятті рішень, можна робити ефективні зміни уже сьогодні. Це підтверджує стрімкий розвиток багатьох українських міст (Івано-Франківськ, Вінниця, Львів, Хмельницький), коли відбувається симбіоз зусиль нової влади, громадських активістів та залучених міжнародних експертів.

  • Якими проєктами найбільше пишаєтеся? Які у них джерела фінансування і де Ви його шукаєте?

Ну, ще рано говорити про пишання, але проєкт, який мене дуже надихає і реалізацією якого зараз займаюсь – це створення просвітницького простору «Український сад». Це реконструкція внутрішнього двору нашої центральної бібліотеки в етнічному стилі, з використанням рослин, які тим чи іншим чином розповідали б про звичаї, традиції українців, народну медицину, косметологію, повір’я, про звичаї вирощування квітів, дерев та городини. То має бути особливе місце, наповнене ароматами звичних кожному українцю рослин, прикрашене садовою керамікою, артоб’єкт з глини, каменю та дерева наших художників-митців. Проєкт був створений командою, до якої входили кілька громадських об’єднань і подано на громадський бюджет.

  • Що мотивує вас займатися громадською діяльністю?

Бажання жити у місті із європейськими стандартами, бажання долучитись до цього становлення, бажання показати своєму сину приклад чесного, цікавого, насиченого життя, де відповідальність за його якість тільки на нас самих.

  • Які основні цілі та плани на майбутнє?

Не люблю ділитись планами, буду продовжувати працювати та робити все залежне від мене, щоб місто розвивалось.

  • Що порадите активістам, які тільки розпочинають свій шлях?

Шукати близьких по духу людей зі спільними цінностями, баченням розвитку себе, міста та всієї країни, об’єднуватись  і творити зміни.

  • Які уроки ти, як активіст зробив для себе з пандемії і які уроки, на твою думку, загалом треба винести суспільству, сектору?

Реалізовувати свої ідеї можна і під час пандемії, просто підхід стає більш креативний. А ще ситуація з COVID показала, як багато людей не готові брати на себе відповідальність ні за власне життя і здоров’я, ні за життя і здоров’я оточення.

Матеріал підготувала координаторка проєкту «Центр розвитку громадської активності» у Хмельницькій області Ольга Мороз. Проєкт реалізовує громадська організація «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» за підтримки Європейського фонду за демократію (EED)

Share on facebook
Поширити
Share on telegram
Поширити
Схожі статті
Напишіть ваше звернення