fbpx
/
/
Микита Боєв: Під впливом війни у громадському секторі з’являється чимало нових обличь, нових ідей та нових підходів до роботи

Микита Боєв: Під впливом війни у громадському секторі з’являється чимало нових обличь, нових ідей та нових підходів до роботи

Асистент проєктів громадської організації «Точка доступу» з Донеччини (ГО частково релокувала у Ворохтянську ТГ, що на Івано-Франківщині) Микита Боєв в інтерв’ю для нашої рубрики «Історії нескорених» наголосив, що після вимушеного переселення зрозумів, що не може залишатися осторонь та має допомогти тим, хто опинився в скруті, і для цього обрав саме громадський сектор; також громадський активіст розповів, як вдалося адаптувати свою діяльність в умовах війни, що зробить найперше після її закінчення і якою бачить повоєнну Україну.

– Микито, розкажіть про себе, свої хобі.

– Мене звати Микита Боєв, до 2022 року я особливо не був залучений до громадської діяльності. Я працював на металургійному заводі у Маріуполі, а у вільний час грав га гітарі.

– Опишіть себе для читачів одним реченням.

– Сором’язливий, відповідальний, веселий та щирий.

– Чим ви займалися до війни?

– Працював на металургійному заводі та займався сільським господарством, виховував двох дітей.

– Громадський сектор: чому саме таку діяльність обрали для себе?

– Після вимушеного переселення зрозумів, що не можу залишатися осторонь та маю допомогти тим, хто опинився в скруті. Для мене це новий вид діяльності, але впевнений, що будь-яка допомога важлива.

– Якими своїми проєктами найбільше пишаєтеся?

– З огляду на те, що я нова людина в цій сфері, то встиг попрацювати у небагатьох проєктах. Один з них називався «Соціальна адаптація під час кризи», де ми допомагали переселенцям налагодити соціальні зв’язки у приймаючій громаді, познайомитись з культурою і традиціями регіону, знайти нових друзів та отримати практичні навички.

– Чи вам вдалося адаптувати свою діяльність в умовах війни? Що було найважчим для вас?

– Мені довелось повністю змінити життя та сферу діяльності. З технічного (виробничого) сектору прийшов у громадську діяльність, це абсолютно нова тема для мене.

– Що найбільше мотивує вас продовжувати займатися своєю улюбленою справою?

– Допомагати країні та людям у боротьбі, а також ті позитивні зміни, які я бачу у результаті нашої діяльності.

– Чим ваша організація може бути корисною для інших?

– Окрім швидкого реагування на гуманітарні потреби, наша команда є сильною у сфері розвитку локальної демократії, а також підтримки лідерів та лідерок громадянського суспільства.

– На вашу думку, як під впливом війни зміниться сфера, у якій ви працюєте?

– Думаю, що зміни будуть пов’язані передовсім з новими обличчями, новими ідеями та новими підходами в роботі.

– Що зробите перше після закінчення війни?

– Поїду додому, відвідати рідне місто.

– Україна після війни – якою вона буде?

– Поза сумнівом, Україна буде кращою, ніж була, відбудуться сплески культурних ініціатив, культивуватиметься ідея національної ідентичності.

Матеріал підготувала координаторка хабу громадської активності в Івано-Франківській області Оксана Процюк. Проєкт «NGO relocation» реалізовує команда громадської організації «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» у партнерстві з Національним фондом на підтримку демократії (NED).

 

 

 

 

 

 

Facebook
Telegram
Twitter
Напишіть ваше звернення