Наша рубрика #ЛідериЗмін поповнилася новим надихаючим матеріалом. Цього разу ми розповімо вам про Лесю Голояд, громадську активістку із Зборівської громади, що на Тернопільщині.
Леся багато працює з молоддю громади, очолює тамтешні Молодіжний конгрес та Медіа-центр, одна із засновниць громадської організації «Зборів UP», а віднедавна тренерка з розвитку молодіжних рад.
Отож, давайте знайомитися з нашою гостею у традиційному інтерв’ю, яке проводиться в рамках проєкту «Центр розвитку громадської активності».
- Розкажіть про себе, свої хобі
Я Леся Голояд. Працюю і живу у Зборівській громаді Тернопільської області. Зараз працюю у Зборівській міській раді, як молодіжний працівник, керую молодіжною радою та молодіжним медіацентром, допомагаємо владі із комунікацією, проєктами та хочемо покращувати життя молоді у громаді. Наймолодший депутат Зборівської міської ради.
Віднедавна я приватний підприємець і тренерка з розвитку молодіжних рад.
Моє хобі – це музика та режисура.
- Як Вас можна описати читачам одним реченням?
У дитинстві я серйозно хворіла і тимчасово припинила ходити, а потім вдалось відновитись і з того часу мій девіз один – «піднялась для того, щоб змінювати світ».
- Ви працюєте із молоддю, чи вдається вашій команді співпрацювати із владою?
Не з усіма. З тими хто розуміє молодь і поважає її – так. Але такі не всі. Є багато представників влади, які мають дуже консервативні погляди і вважають, що дослухатись до молодших не треба. А як показує практика – треба, бо це приносить в роботу результати та креатив. Ми в 21 столітті, а хтось, на жаль, досі сидить свідомістю у минулому.
- Коли й чому розпочали громадську діяльність? Що спонукало вас до цього?
Я розпочала цим цікавитись ще навчаючись у Зборівській гімназії. Там такому розвитку сприяло керівництво, бо у нас було своє ТВ, газета, парламент. Коли навчалась в 11 класі розпочалась Революція Гідності, ми з однокласниками брали участь у віче, акціях. Так все і почалось. Я долучилась до штабу у місті, постійно відвідувала заходи, дописувала про них, як кореспондент. Ця атмосфера дуже затягує, так і не відійшла від справ. Потім займалась волонтерством, ще в ті важкі часи, коли у хлопців на Сході не було нічого. Потім, вже у Тернополі під час навчання, долучалась до ініціатив там.
Я вважаю, що це обов’язок кожного громадянина – знайти своє місце у суспільстві. Якби кожен допомагав на своєму місці, то не виникало б стільки конфліктів всередині суспільства. Для мене бути осторонь громадського активізму – це злочин проти міста, країни і свого саморозвитку.
- Пам’ятаєте, який проєкт був першим?
Першим серйозним проєктом був воркшоп «Створення ансамблю кінетичних скульптур у Зборові» , який ми робили у ГО «Зборів UP». У цій ГО я одна із засновників.
Тоді у Зборів прибуло близько 15-ти архітекторів, дизайнерів, скульпторів. Вони відвідали локації, ознайомились з історією міста.
Переможці отримали грошові призи. А ми отримали візуальні макети для майбутньої роботи з грантами.
- Які виклики були перед вами?
Головний виклик для всіх проєктів, де я у команді учасник чи керівник – це пасивність населення. Мало хто розуміє важливість розвитку туризму, культури, неформальної освіти, іміджу. Натомість, кажуть, що активісти мають робити дороги і прибирати. Але активісти взагалі нікому нічого не повинні. Вони волонтери і мають право обирати той напрям роботи, який їм до душі. Та з роками і кількістю заходів ця проблема долається.
- Соціологи стверджують, що наразі в Україні лише 3-5% мешканців є активними. Яка ситуація у вашій громаді?
Активність у нашій громаді зросла. І хоч вона не завжди позитивна і не завжди та, що приносить результат, але дуже добре, що люди цікавляться справами у громаді, беруть участь в обговореннях. Я була б ще щасливішою, якби це було конструктивно і дипломатично. Але все з часом.
До заходів та ініціатив охочіше долучається молодь, особливо 15-19 років. У них багато ідей, ентузіазму та віри. Старше населення трошки розчароване і думає про свої проблеми, а не спільні.
- Якими проєктами найбільше пишаєтеся? Які у них джерела фінансування і де Ви його шукаєте?
Найбільше пишаюсь проєктом ГО «Зборів UP» – «Зборівська АРТ Битва» у 2019 та створенням Молодіжного медіацентру громади з початку 2020.
«Зборівська АРТ Битва» – це 3-х денне перебування у Зборові художників з усієї України на пленері, де вони малюють історичні локації нашого міста. Тоді у нас гостювали з усієї України. Вдалось організувати і проживання, і харчування учасників, забезпечити художні матеріали та транспортні послуги. У результаті наш музей отримав багато картин із краєвидами міста. Фінансування відбувалось за допомогою фандрейзингу, долучилась і міська рада.
А ось Молодіжний медіацентр – це проєкт, що втілила вже молодіжна рада (Молодіжний Конгрес Зборівської міської ради). Тут все від наповнення і до дизайну – наш креатив і фантазія. Ми працюємо із усіма сторінками громади, із сайтом, знімаємо багато роликів, фільмів, проводимо тренінги та заходи. Це проєкт у рамках роботи із Програмою ДОБРЕ. Вони виділили нам 10 000 доларів, а міська рада зробила ремонт у приміщенні.
- Чим ще ваша організація може бути корисна для інших?
Зараз наші учасники працюють юристами, фахівцями з економічних питань, є студентами Української Академії лідерства та випускниками багатьох навчальних програм. Ми точно можемо допомогти молоді самоорганізуватись і розповісти, що робити далі. Власне, цим я останні місяці і займаюсь – консультую молодіжні ради та молоді молодіжні ГО. Вважаю, що ідеальні дорожні карти не діють. Треба вивчати кожну ситуацію, село, місто, громаду. У кожного свій рецепт успіху, своя особливість, свій бренд. Наше завдання – це його пошук.
- Що мотивує вас займатися громадською діяльністю?
Мотивація потрібна у спорті. А от у громадській діяльності треба велика любов і багато-багато сили для того про що мрієш. Я мрію принести в цей світ щось хороше, змінити щось. І я цю мрію втілюю маленькими кроками вже кілька років.
- Які основні цілі та плани на майбутнє?
Хочу делегувати частину роботи молодшим колегам. Моя головна ціль – це перетворити громадський активізм на моє покликання та роботу. Тому зараз я і займаюсь тренінгами, консультаціями та дуже багато вчусь.
А ще ми з командою маємо море планів на рік, адже ідеї не закінчуються, крім того вдалось отримати фінансування з нової грантової програми.
Головна ціль – не гаснути і запалити інших.
- Що порадите активістам, які тільки розпочинають свій шлях?
Слухати своє серце. Більше нікого. Активістів розуміє дуже мало людей, а от дуже багато людей намагаються переконати кинути цю справу, сіють в голову зерна «навколо зрада», сміються. На це треба не звертати уваги.
Це має бути справою вашого життя, тим, що йде від серця. Якщо хочете багато-багато грошей і нічого не робити – то активізм не ваша сфера.
Шукайте однодумців і створюйте команди. Один у полі не воїн.
Матеріал підготовлений в рамках проєкту «Центр розвитку громадської активності». Проєкт реалізовує громадська організація «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» за підтримки Європейського фонду за демократію (EED).
