fbpx

Інна Тріщук: Гранти мене переслідували, тому одного разу я вирішила – якщо мріяти, то на повну

«Моє життя кардинально змінилося після стажування в Лондоні». Про те, як здійснити мрію за допомогою гранту, чому потрібно навчатись у режимі нон-стоп, розповідає Інна Тріщук, жителька Клесівської громади у нашій рубриці #ЛідериЗмін.

  • Розкажіть про себе, свої хобі

Мене звати Тріщук Інна , я працюю вчителем інформатики  Клесівської ЗОШ І-ІІ ступенів-ліцей. Захоплена своєю роботою і всім, що пов’язано з інформатикою.  Я людина-практик. Я дуже не люблю теорію і методики. Вважаю, що найкращим методом навчання є саме практика! Дуже багато практики. Ми, вчителі, працюємо для учнів і повинні враховувати їхні інтереси. Я постійно навчаюся, адже якщо вчитель буде цікавим, до нього підуть учні.

  • Як Вас можна описати читачам одним реченням?

«Якщо ти стоїш – ти вже відстаєш». Я  пишаюся тим, що свого часу не поїхала з рідного селища та власним прикладом хочу довести: не важливо, звідки ти, важливо — хто ти.

  • Ви працюєте вчителем ліцею, чи вдається співпрацювати з громадськими активістами?

Після візиту в Британії у моєму професійному та громадському житті багато що змінилося. Зараз я  разом із небайдужими клесівчанами працюю над створенням освітнього середовища. Проєкт діє за методиками, які побачила в Лондоні. Головне правило тут: мінімум теорії — максимум практики. Освітній грант — це реальна можливість підвищити свій кваліфікаційний рівень, він дав мені поштовх, куди рухатись далі. Показав, що можна і в Україні робити все по-іншому, по-новому. Я відчула, що ми всі взаємозалежні на багатьох рівнях, тому добре, коли ми вміємо співпрацювати, взаємодіяти. В Лондоні я зрозуміла, що нам в Україні не вистачає співдружності, бо без співдружності ми не відчуваємо один перед одним відповідальності. Я намагаюся власним прикладом надихати інших до взаємодії та активності у Клесівській громаді.

  • Коли й чому розпочали громадську діяльність? Що спонукало вас до цього?

Це був жовтень 2019, і це був перший грант в моїй професійній діяльності. Meet and Code змінив моє життя і дав можливість повірити в себе. Цей  проєкт відбувся для учнів нашої громади,  були проведені майстер-клас з робототехніки, воркшоп з адитивних технологій виробництва та профорієнтаційні зустрічі з відомими людьми Сарненського району.

Я разом з Ярославом Щевичем закінчили грантовий проєкт Meet and Code і я побачила в Facebook допис про  грант у сфері освіти  від House of  Europe. Я не вірила, що в мене є шанси. Але мій друг Ярослав підтримав мене та допоміг! Переможницею бути відповідально, тому що тобі дають шанс і ти не можеш підвести людей! Це був дуже крутий досвід. Міжнародний грант і подорож у свою мрію – Лондон. Я проходила стажування в школах Лондона і відвідувала освітні заходи для вчителів Великої Британії. Це був важливий етап у моєму житті.

  • Які виклики були перед вами?

Гранти давно мене переслідували, але щоразу я вагалася. Добре, що поруч були люди, які підтримували, бо є багато людей, які з благих міркувань кажуть, що буйно мріяти – то невиправдано. У моїй громаді мені активно допомагала директорка моєї школи Лазарчук Алла Володимирівна, яка є взірцем керівника навчального закладу. Це та людина, за якою хочеться йти.

Основним викликом у подачі грантової заявки була підготовка програми. Чим вона яскравіша та насиченіша — тим краще. Кожен кандидат складає її самотужки, підбираючи заходи, стажування, майстер-класи, які їй цікаві, в конкретному населеному пункті в зазначений проміжок часу.

— Підбір завдань самій собі — цікавий процес. Я довго вибирала, куди хочу потрапити. Мені пощастило, бо саме в цей період проходила інтернаціональна конференція з інформатики. Також у мою програму увійшли стажування у двох британських школах, ІТ-воркшопи, відвідування музею науки, навчання в центрі кодування Le Wagon.  Я телефонувала та надсилала електронні листи в школи і просила взяти мене на стажування. Підтвердження також надіслала грантодавцям. Самостійно бронювала квитки і готелі. Знайти всі контакти елементарно просто — в пошуковиках. Планування бюджету поїздки — це ще той виклик, бо треба врахувати все: починаючи від квитків із Клесова, закінчуючи супутніми витратами. Але найважливіше  — перспективний план, в якому треба пояснити як усі здобуті знання реалізовуватимуть в Україні. І хоч було нелегко, я справилася і це – моя крута перемога над собою!

  • Соціологи стверджують, що наразі в Україні лише 3-5% мешканців є активними. Яка ситуація у вашій громаді?*

В Клесівській громаді є багато активних громадян, їх варто просто об’єднати і підтримати. Думаю часто бракує тих перших, які б стали каталізаторами змін. Проте активні дії однієї людини можуть допомогти іншим активно долучатися і це – головне! Я хочу прожити життя, яке має сенс, а ще люблю отримувати від своєї роботи задоволення і зворотній зв’язок від учнів, яких навчаю. Пишаюся, що маю нагоду робити свій вклад у розвиток молодіжного середовища та нового покоління активістів Клесівської громади.

  • Якими проєктами найбільше пишаєтеся? Які у них джерела фінансування і де Ви його шукаєте? *

Я дуже пишаюся, що саме мій проєкт отримав фінансування, це дало мені потужний поштовх до своєї мрії, а потім і мети – створення власної школи комп’ютерної грамотності. Зараз я працюю над власним соціальним підприємством – школа комп’ютерної грамотності Digital Life Klesiv.  Це нова школа, де діти вивчають не тільки інформаційні технології, а й набувають навички XXI століття, які вкрай необхідні сучасним дітям. Я вважаю, що саме стажування в Лондоні дало мені бачення, яка повинна бути школа майбутнього і якими методами навчати сучасних дітей. Вчитель повинен бути цікавою сильною особистістю – і тоді такого педагога поважатимуть діти!

  •  Що мотивує вас займатися громадською діяльністю?

Бажання змін у своїй громаді. А ще прагну масштабувати свою ідею щодо британського варіанту вивчення інформатики і в інших школах Сарненщини. В нас реально відрізняється бачення. Їхні рішення дивують. А навчальний процес націлений на практичне застосування знань. Українська інформатика — теоретична, а в Лондоні учні отримують практику. Планую передавати отриманий досвід колегам та мотивувати їх стажуватися закордоном і не боятися ставати громадськими активістами.

  • Які основні цілі та плани на майбутнє?
  • Розвивати молодіжне середовище, щоб школярі бачили перспективу саморозвитку і тут, в Клесові, адже місце проживання – не є зараз завадою на шляху до втілення мрій!
  • Що порадите активістам, які тільки розпочинають свій шлях?

Коли у Вас «горять очі», коли Ви живете своєю ідеєю, нікого не слухайте, просто йдіть до своєї мети!

Матеріал підготувала координаторка проєкту «Центр розвитку громадської активності» у Рівненській області Вікторія Костюк. Проєкт реалізовує громадська організація «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» за підтримки Європейського фонду за демократію.

Facebook
Telegram
Twitter
Автор
Схожі останні новини
Залишіть заявку і ми надамо Вам інформацію, яка Вас цікавить
Телефонуйте
Пишіть нам у месенджери
Заходьте
вул. Олени Кульчицької 2, Тернопіль