На Житомирщині відбувся навчальний візит «Моніторинг стратегії розвитку громади та реалізація плану заходів», організований у межах програми підтримки «Оновлення стратегії розвитку територіальної громади» за ініціативи «U-LEAD з Європою».
Мета візиту – надати громадам інструменти для ефективного впровадження стратегій, показати успішні приклади їх реалізації та створити умови для обміну досвідом між представниками місцевого самоврядування.
Протягом кількох днів учасники знайомилися з роботою трьох громад з Житомирщини – Курненської, Овруцької та Радомишльської. Вони аналізували реальні проєкти, обговорювали виклики, які постають на шляху розвитку, та ділилися власними ідеями. Наголошувалося, що оновлення стратегії розвитку територіальної громади є не просто адаптацією до викликів війни, але й необхідною умовою для входження в реформу управління публічними інвестиціями, подальших кроків для поєднання з містобудівною документацією.
Старт із тренінгу: від теорії до практики
Візит розпочався з тематичного тренінгу «Хто має відповідати за моніторинг і оцінку Стратегії розвитку та Плану реалізації в громаді». Протягом кількох годин учасники обговорювали, як змінюються підходи до розробки стратегій у післявоєнний час, чому важливо враховувати не лише економічні показники, а й соціальний капітал, культурну спадщину та інтереси мешканців. Експерти наголошували, що стратегічне планування сьогодні – це не формальний документ для “галочки”, а інструмент, який визначає, якою громада буде через 5-10 років і як вона реагуватиме на непередбачувані обставини.
Особливу увагу приділили прикладам успішних ініціатив з різних територіальних громад Житомирщини. Зокрема, обговорювали досвід міських, селищних та сільських рад, які змогли адаптувати свої стратегії під нові реалії, зберігши при цьому амбітні цілі розвитку. Під час дискусій звучало чимало ідей щодо залучення мешканців до процесу планування – від проведення громадських слухань до використання сучасних цифрових інструментів для збору пропозицій.
За словами учасників, подібні зустрічі дозволяють не лише отримати нові знання, але й створюють умови для обміну досвідом та налагодження горизонтальних зв’язків між громадами. Це особливо важливо, коли потрібно швидко знаходити нестандартні рішення, використовуючи практику колег як приклад.
«Цінність цієї поїздки полягала не лише у вивченні методик та інструментів, а й у живому обміні досвідом: від дискусій про показники результативності до обговорення шляхів залучення громадськості та партнерів. Обмін досвідом і обговорення конкретних прикладів дали учасникам інструменти для підвищення ефективності власних стратегічних документів та забезпечення їх реальної дієвості. Така взаємодія сприяє формуванню мережі професійної підтримки між громадами та підвищує якість планування на місцевому рівні. Для багатьох учасників це стало можливістю подивитися на власні процеси під новим кутом і знайти ідеї, які вже завтра можна застосувати у своїх громадах. Такий формат навчання через практику є ефективним інструментом підготовки до наступного циклу стратегічного планування, адже дозволяє поєднати теорію з реальними успішними прикладами», – зазначив координатор Робочої групи «Планування та програмування», радник з відновлення та розвитку Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Сумській області Григорій Стариков.
Курненська громада: від затвердження стратегії до перших партнерств та втілених проєктів
Першим пунктом навчального візиту стала Курненська територіальна громада. Сільський голова Леонід Корзун розповів про шлях громади від моменту затвердження стратегії розвитку у 2019 році до етапу її оновлення, який триває зараз. За ці роки місцева команда пройшла серйозний шлях трансформацій: від формування стратегічних цілей — до втілення їх у конкретних проєктах, здатних реально впливати на якість життя мешканців.
Ключовим інструментом розвитку для громади став проєктний підхід. Представники громади послідовно підвищують кваліфікацію у сфері проєктного менеджменту, що дозволяє грамотно структурувати роботу, залучати зовнішні ресурси та ефективно реалізовувати навіть складні ініціативи. Цей підхід допоміг громаді зосередитися на кількох пріоритетних напрямах — розвитку місцевого бізнесу, розширенні партнерств та впровадженні інноваційних рішень.
Особливої уваги заслуговує співпраця громади з громадським сектором. Створення та підтримка місцевих громадських організацій дозволили налагодити партнерські відносини, у межах яких реалізуються спільні соціальні, культурні та економічні проєкти. Така взаємодія не лише підсилює спроможність громади, а й сприяє залученню додаткових інвестицій та грантових ресурсів.
Під час візиту учасники мали змогу побачити, як стратегічні ідеї перетворюються на конкретні результати. Вони відвідали об’єкти комунальної інфраструктури, модернізовані в межах стратегії розвитку, ознайомилися з практичними рішеннями у сфері енергозбереження та мали можливість безпосередньо поспілкуватися з місцевими фахівцями, які впроваджують ці зміни.
«Під час поїздки для мене було важливо подивитися на діяльність громад у порівнянні з нашою. Ознайомитися та порівняти ті управлінські практики, які працюють в умовах воєнного стану. Цікаво було дізнатися, як громади Житомирщини шукають додаткові ресурси на різні напрямки, враховуючи всі сьогоднішні виклики. В процесі візиту ми з іншими учасниками мали можливість обмінятися досвідом, проблемами та здобутками. Іноді самі такі розмови дозволяють знайти рішення, оскільки щось подібне було в інших громадах. В умовах війни стратегічно планувати діяльність громади дуже складно, але цей документ мусить бути і все ж потрібно його дотримуватися. Навіть в таких складних умовах громади стараються виконувати план заходів та втілювати свої задуми, хоча не всі і не повному обсязі. Вдячний U-LEAD за навчання та візит, який об’єднав різні громади та різних, але із спільними цілями», – коментує перший заступник голови Радехівської громади Володимир Шевчук.
Радомишльська громада: бізнес-дружній підхід, міжнародні партнерства та розвиток туризму
Радомишльська громада Житомирщини продовжує впевнено працювати над оновленням своєї стратегії розвитку до 2027 року. Голова громади Володимир Тетерський поділився, що документ, ухвалений ще у 2019-му, став основою для системної роботи, а нині громада вносить у нього актуальні зміни, враховуючи нові виклики та можливості.
Представники громади під час візиту розповіли про основні стратегічні напрями, обрані для розвитку території. Серед ключових пріоритетів – підтримка малого та середнього бізнесу. У рамках цієї мети Радомишльська громада долучилася до навчальної програми «U-LEAD з Європою» та стала учасницею ініціативи «Громада, дружня до бізнесу». У співпраці з Клубом ділових людей тут відкрили Бізнес-хаб – інституцію, яка допомагає підприємцям отримувати гранти, консультування та необхідну інформацію для розвитку власної справи.
Ще один вагомий напрям роботи – міжнародне співробітництво. Сьогодні громада має кілька іноземних партнерів, а найбільш успішним прикладом називають взаємодію з німецьким містом Лінглар. Це партнерство активно розвивається і вже готується до спільної реалізації проєкту в межах програми NAKOPA.
Енергозбереження також залишається у фокусі. Радомишльська громада розробила власний план енергетичного розвитку, а серед уже втілених проєктів — встановлення сонячних панелей на місцевій лікарні та повна реконструкція вуличного освітлення міста за грантові кошти. Робота у цьому напрямі триває, і громада планує залучати нові енергоефективні ініціативи.
Не менш амбітні цілі Радомишль ставить і в розвитку туризму. Одним із символів громади став замок «Радомисль» – туристичний магніт, визнаний Державним агентством розвитку туризму. Учасники візиту мали змогу поспілкуватися з його власницею Ольгою Богомолець, яка поділилася історією створення цього унікального об’єкта та досвідом його функціонування.
Окрему увагу приділили ще одному яскравому туристичному проєкту – «Velo Regia: королівським шляхом на велосипеді», реалізованому завдяки підтримці Українського культурного фонду. Ініціатива передбачає розвиток велосипедних маршрутів у межах відомого європейського шляху Via Regia, що поєднує культурну спадщину з активним відпочинком.
Радомишльська громада демонструє, що стратегія розвитку – це не лише документ, а жива система цілей та дій, яка змінюється разом із часом, відкриває нові можливості та працює на добробут мешканців.
Овруцька громада: відновлення після руйнувань та підтримка мешканців
Завершальним етапом подорожі стала Овруцька громада, яка ще у 2019 році за підтримки «U-LEAD з Європою» затвердила стратегію розвитку до 2027 року.
За кілька років громада реалізувала низку важливих проєктів, а сьогодні актуалізує стратегічний документ, враховуючи виклики, спричинені початком повномасштабної війни та значними руйнуваннями від авіаударів.
Овруцька громада зробила помітний прорив у розвитку медичної галузі. Опорна лікарня за цей час пройшла масштабну реконструкцію: відремонтовано інфекційне, кардіологічне, хірургічне, дитяче, пологове та неврологічне відділення, створено центр реабілітації для військових та цивільних. Заклад обслуговує жителів чотирьох громад – Овруцької, Народицької, Гладковицької та Словичанської. Крім того, на даху п’ятиповерхового корпусу встановлено сонячні панелі, а приймальне відділення оновлено за кошти програми «Велике будівництво».
Завдяки підтримці Естонії, яка сьогодні опікується відбудовою Житомирської області, в Овручі зведено новий модульний дитячий садок на 160 місць з укриттям. Це сучасний безпечний заклад, що вже працює на повну потужність. Також у громаді триває реконструкція багатоквартирного будинку для внутрішньо переміщених осіб — проєкту, який дозволить забезпечити житлом людей, що були змушені покинути свої домівки через війну.
Важливим осередком громадського життя стала модернізована центральна бібліотека, де створено молодіжний простір та Центр спільнототворення. Тут відбуваються зустрічі, майстер-класи, заходи психологічної підтримки, виставки та культурні події для різних категорій населення, зокрема й для родин військових та ВПО.
Окремо учасники візиту побували у Малій академії народних мистецтв і ремесел та інтерактивному музеї овруцької соломки, де познайомилися з унікальною мистецькою традицією, яку громада активно зберігає та розвиває.
«У мене дуже хороші враження від цієї офлайн-поїздки та побаченого в громадах Житомирщини. Викликає повагу активна позиція громад та їхня жага до змін. Вразив підхід громад до спілкування з бізнесом, наприклад, те, як вони допомагають відкривати ФОП, надають повний супровід в реєстраційних діях. В Овруцькій громаді був цікавий приклад щодо реконструкції мережі водопостачання. Громада не просто оновлює систему, а шукає шляхи, які дозволять мінімізувати вартість тарифу для людей. Такий підхід дуже правильний та стратегічний. Загалом ця поїздка – це поїздка відкриттів та натхнення. Ми багато спілкувалися, ділилися досвідом та планами, що дуже цінно та сприяє мережуванню між громадами з різних областей», – поділилася начальник відділу з питань економічного аналізу та розвитку управління економічного розвитку та інвестицій Зміївської громади Вікторія Перепьолкіна.
Навчальний візит на Житомирщину став справжнім майданчиком для живого діалогу, обміну досвідом та натхнення. Представники громад мали можливість не лише ознайомитися з успішними практиками колег, а й обговорити шляхи адаптації цих підходів до власних умов. Відкритість, практичність та готовність до співпраці стали ключовими рисами цього візиту.
«Кожна громада на Житомирщині має свою унікальну історію розвитку, і цей візит ще раз підтвердив: стратегія – це не про папери, а про людей, дії та партнерство. Було неймовірно бачити, як ідеї перетворюються на реальні зміни, які відчуває кожен мешканець. Вдячний громадам за відкритість, а учасникам – за живу дискусію, бажання навчатися й творити майбутнє разом. Саме в таких зустрічах народжуються найкращі рішення», – підсумовує керівник Регіонального офісу U-LEAD у Житомирській області Василь Невмержицький.
Нагадаємо, що учасниками навчального візиту стали представники з Радехівської громади Львівської області, Ярмолинецької громади Хмельницької області, Зміївської та Пісочинської громад Харківської області, Буринської громади Сумської області, Ічнянської громади Чернігівської області, Згурівської громади Київської області, Куляльницької громади Одеської області, Зарічненської та Гощанської громад Рівненської області.
