Данські колеги поділилися своїм досвідом партисипативного підходу до муніципального планування із 9-ма українськими територіальними громадами, розташованими у Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях.
Семінари відбулися 18 та 20 жовтня у рамках проєкту твінінгового співробітництва з данським муніципалітетом Гульборгсунн, організованого «U-LEAD з Європою».
Партисипативні підходи до місцевого планування
Перший день семінару стосувався загальної системи муніципального планування, яка діє в Данії, включаючи розгляд тамтешнього законодавства у цій сфері.
За словами експерта з міського планування Денніса Ґронбека, у муніципалітеті Гульборгсунн при плануванні враховують 50 різних аспектів: від природних та екологічних факторів до інтересів бізнесу та розташування промислових районів. Обов’язково враховується думка місцевих жителів.
Залучення громадян у муніципалітеті розпочинають ще на ранньому етапі планування, обговорюючи з ними питання вузької тематики та організовуючи спеціалізовані навчальні семінари. Також проводять загальні збори у великих містах, де відбувається неформальне спілкування та збір ідей.
Данський міський планувальник і архітектор Мортен Сторуп презентував різні приклади муніципального місцевого планування, які стосувалися будівництва об’єктів соціальної інфраструктури (школи) та підприємництва. Експерт наголосив на важливості пошуку консенсусу та співпраці громадськості, місцевого бізнесу та влади. Для цього у данських муніципалітетах практикують проведення регулярних зустрічей із різними зацікавленими сторонами для пошуку єдиного рішення.
«Важливо дуже ретельно обирати той чи інший спосіб залучення громадськості, тому що якщо ви виберете неправильний шлях, ви можете посилити конфлікт, а не зменшити його», – зауважив Мортен Сторуп.
У той же час Шейла Ларсен, розказуючи про кейс розробки генерального плану оновлення міста Штуббекьобінг, наголосила на важливості особистого спілкування між представниками муніципалітету та громадськості та налагодження неформальних зв’язків.
«Інколи громадяни не згодні з нашими планами. Ми повинні спілкуватися з людьми, щоб дізнатися, чого хочуть вони – це набагато важливіше, ніж те, чого хочемо ми. На зустрічах з містянами в ратуші ми багато спілкувалися, пили багато кави, їли багато печива, і це допомагало нам запобігати конфліктам. Коли враховується думка громадян, люди відчувають, що це їхній проект, і тоді він їм подобається», – повідомила Шейла Ларсен.
Генеральний план та взаємодія з громадськістю
Другий день навчального заходу почався з розповіді представників данського муніципалітету Гульборгсунн про генеральний план туристичного напрямку Сідфальстер та план відновлення міста Сакскьобінг. В обох кейсах ключовим було залучення громадськості та врахування позицій усіх зацікавлених сторін.
Так, керівник проєкту з розробки генерального плану Сідфальстеру Фредерік Кордес наголосив на необхідності проведення всебічного SWOT аналізу для розробки чіткої візії розвитку території та важливості пріоритизації та уточнення ролей у плануванні. Він зазначив, що повинні враховуватися інтереси всіх зацікавлених сторін та на прикладі Сідфальстера розказав, як муніципалітет Гульборгсунн співпрацював із громадянами, землевласниками, туристами і представниками туристичного бізнесу та місцевих асоціацій.
У той же час Марія Енгсіг Остергаард, презентуючи план відновлення міста Сакскьобінг, наголосила, що необхідно робити особливий акцент на залученні дітей та молоді, адже за ними залучаються й батьки. В той же час було підкреслено, що для залучення молоді необхідно докласти зусиль. Наприклад, необхідно йти у місця, де діти і молодь проводять час (школи, гуртки) і необхідно швидко реагувати на їхні запити аби створити атмосферу довіри та відчуття можливості впливу на результат.
Окремий кейс стосувався відновлення будівель у муніципалітеті Гульборгсунн, якому місцева влада приділяє чимало уваги та для фінансування яких існує спеціальна державно-муніципальна програма.
«Згідно з данським законодавством муніципалітети можуть надавати фінансову підтримку для відновлення будівель, які були побудовані до 1960 року. В залежності від ситуації, муніципалітет чи держава можуть компенсувати від 50 до 75% витрат на будівельні роботи. Муніципалітет Гульборгсунн – один із лідерів у Данії за державним фінансуванням на реалізацію такої ініціативи, протягом останніх років місто залучило кілька мільйонів данських крон. У Гульборгсунн багато старих будівель, які необхідно зберегти. У місті створили Комітет із відновлення будівель, команда якого займається оцінкою нерухомого майна, вивченням його архітектурних особливостей та наданням висновків щодо фінансування поданих проєктів», – поділився Крістіан Броен, міський планувальник муніципалітету Гульборгсунн.
Відгук українських колег
Програма «U-LEAD з Європою» завжди намагається під час своїх заходів створити платформу для обміну досвідом та думками. Як зауважив Іван Дирів, голова Долинської громади Івано-Франківської області: «Надзвичайно пізнавальні презентації від данських партнерів щодо муніципального планування. Особливо сподобалася ініціатива, яка стосувалася відновлення історичних будівель та збереження їхнього автентичного вигляду. Чудово, що в Данії на державному та місцевому рівні діють такі програми, які нас дуже зацікавили».
Українські громади, окрім того, що переймали досвід від данських колег, ділилися й своїми кращими практиками використання інструментів залучення громадян.
У перший день було презентовано матеріали про Хотинську, Галицьку, Городенківську та Долинську громади. На завершення другого робочого дня семінару відбулася презентація Ясінянської громади.
Данські партнери наголосили на готовності й у подальшому ділитися досвідом та співпрацювати з українськими громадами.
Цей семінар є частиною проєкту твінінгового співробітництва між муніципалітетом Гульборгсунн та українськими громадами, започаткованого за підтримки «U-LEAD з Європою» наприкінці 2021 року. Нагадаємо, що співпрацю з данським муніципалітетом Гульборгсунн розвивають Горінчівська, Свалявська, Ясінянська громади (Закарпатська область), Галицька, Городенківська, Долинська громади (Івано-Франківська область) та Глибоцька, Новоселицька, Хотинська громади (Чернівецька область).
