Експерт Української клiматичної мережi, член Гiрського партнерства (ФАО), Глобального водного партнерства (GWP), голова молодiжної громадсько-екологiчної органiзацiї «Наш дiм – Манява» консультант Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Микола Скиданюк належить до справжніх лідерів змін Прикарпаття, йому вдалося реалізувати 32 екологічні проєкти, більшість з яких принесли вагомі результати для області.
В iнтерв’ю для рубрики #ЛідериЗмін він поділився секретом свого успіху, наголосивши, що йде по життю з людьми, для яких природа не тільки середовище існування, а рідна оселя, розповів про переваги громадської діяльності та дав поради активістам, які тільки розпочинають свій шлях.
- Пане Миколо, розкажіть про себе, свої зацікавлення.
Я – еколог, керівник молодіжної громадсько-екологічної організації «Наш дім – Манява» та консультант Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України.
Я люблю тварин, а ведмідь та вовк – мої улюбленці. Моє захоплення – природа, не як наука, а як середовище існування, унікальні природні місця та гори – це місце мого відпочинку. А ще я хочу максимально допомогти бездомним тваринам – котам і собакам. Моя мрія – збудувати притулок для тварин. І вже зараз над цим питання я працюю.
- Як Вас можна описати читачам одним реченням?
По життю іду з людьми, для яких природа не тільки середовище існування, а рідна хата.
- Коли розпочали свою громадську діяльність? Що спонукало вас до цього?
Свою громадську діяльність розпочав у 2003 році, будучи ще студентом. В інституті на одному із занять з екологічного управління отримав завдання – написати про діяльність громадських екологічних організацій в Івано-Франківській області, описати механізми їх створення, впроваджені ініціативи в екологічному управлінні та проаналізувати їх вплив на розвиток області. На той час інформації у вільному доступі, як зараз, не було. Навіть в регіональній екологічній літературі такого опису не знайшов. Тож мені довелося звернутися за інформацією до управління екології та охорони природних ресурсів в Івано-Франківській області. Від управління отримав перелік з 45 громадських організацій, які на той час діяли в області. Вирішив до них телефонувати чи звертатися за місцем реєстрації. Дві організації, які я відібрав першими були – молодіжна громадсько-екологічна організація «Еко Гал-Оствінд» (місто Калуш) та екологічна асоціація «Наш дім» (місто Івано-Франківськ). Зустрівся з керівниками організацій – Ігорем Дидичем та Юрієм Васідловим, обговорив з ними діяльність їх екологічних організацій та інших, які діяли в області. Завдання виконав на відмінно, до тепер пам’ятаю про це. Відтак знову зустрівся з керівником екологічної асоціації «Наш дім» Юрієм Васідловим. Кілька зустрічей та обговорень і надихнули мене та моїх друзів створити молодіжну громадсько-екологічну організацію «Наш дім – Манява». Саме завдяки Юрію Васідлову, за що йому дуже вдячний, ми вже 23 травня 2003 року провели перше засідання ініціативної групи, а 14 липня цього ж року зареєстрували громадську організацію в селі Манява. З того часу вже протягом 17 років ми працюємо в області. Багато чого змінилося, багато екологічних організацій перестали діяти, але асоціація «Наш дім» та їх гасло «Бурого ведмедя – до Червоної книги» буде для нас завжди взірцем кращих екологічних організацій України.
- Пам’ятаєте, який проєкт був першим?
Наш перший проєкт «Блаженний камінь» підтримала польська фундація «Партнерство для середовища» у 2003 році. Завдяки йому ми змогли впорядкувати територію «Блаженного каменя» поблизу Скита Манявського, висадити саджанці модрини польської на території лісового заказника загальнодержавного значення «Скит Манявський» та надрукувати буклет про заповідні об’єкти на території села Манява. Це був перший досвід у грантовій діяльності, яка на той час ще тільки розвивалася.
- Які виклики зустрічалися на Вашому шляху?
Головний виклики це – брак людських ресурсів. Адже від команди, яка думає однаково, в якій існує довіра, розуміння та бачення розвитку, залежить життєздатність організації, досягнення її мети та стратегії. Команда генерує цікаві ідеї, ідеї стають проєктними ініціативами, політичними чи аналітичними документами, які у підсумку приносять користь громадам. У перші роки нашої діяльності викликами були відсутність офісу та обладнання. Хоча проєкти допомогли частково вирішити ці проблеми уже впродовж перших трьох років нашої роботи. Брак коштів на підтримку діяльності завжди був та залишається одним із викликів будь-якої громадської організації. Однак, як на мене, він не є основним показником та перешкодою для діяльності громадської організації.
- Соціологи стверджують, що наразі в Україні лише 3-5 відсотків жителів є активними. Яка ситуація у вашій громаді?
Активність місцевих жителів залежить від діяльності громадської організації. Чим більше громадська організація комунікує з цільовими групами, ділитися з ними своїми напрацюваннями, спільно обговорює існуючі місцеві проблеми, шукає шляхи для їх вирішення та розвитку громад, тим буде більша активність жителів. Існує такий метод як «EDD – «Engage – Deliberate – Decide», тобто «Залучення – Обміркування – Рішення». Цей метод як один із методів побудови довіри з громадами, підвищення їх обізнаності про діяльність організації та якісного пошуку рішень для розв’язання місцевих проблем. Щодо 3-5 відсотків мені важко сказати, хоча ми також спостерігаємо низьку активність місцевих жителів, однак маємо активну підтримку молоді, зокрема учнів та педагогічного колективу Манявського ліцею.
Тут варто також згадати про аналітичний звіт «Базове дослідження стану та напрямів розвитку екологічної політики України та перспектив посилення участі організацій громадянського суспільства у розробці та впровадженні політик, дружніх до довкілля» міжнародного фонду «Відродження». Цей документ також підтверджує, що на західній Україні тільки 49 активних громадських екологічних угрупувань.
- Якими проєктами найбільше пишаєтеся? Які у них джерела фінансування і де Ви його шукаєте гроші на підтримку ідей?
Упродовж 17 років ми реалізували 32 екологічні проєкти. Всіма проектами я пишаюся. Серед них є успішні, є такіякі не принесли нам очікуваних результатів, але охарактеризувати кращі важко. Хочу згадати про проєкт 2014 року – «Придбання сучасного медичного обладнання для Богородчанської центральної районної лікарні», підтриманий посольством Японії в Україні. В рамках проєкту ми придбали УЗД апарат та фіброгастроскоп для медичного закладу. Приємно, що й надалі це обладнання активно використовують у лікарні і щорічно 15 – 17 тис. жителів району користуються ним. У світі є дуже багато джерел фінансування громадських ініціатив. Тільки в Україні щомісяця оголошують 3-4 нових грантових конкурси та діє щонайменше 45 донорських структур та проєктів. У 2018 році в організації ми затвердили фандрейзинговий план на 2019-2023 роки. Нині маємо сформовану базу донорів та проєктів міжнародно-технічної допомоги. Цією базою й користуємося у своїй роботі. Для громадських організацій стануть корисними такі онлайнресурси, як Громадський простір та Ресурсний центр «ГУРТ». В нашій області активно займається поширенням інформації про актуальні грантові конкурси Івано-Франківське регіональне відділення Асоціації міст України. Саме на сторінках цієї організації в соціальних мережах та на офіційній вебсторінці можна знайти актуальну інформацію про нові гранти. Також хочу зазначити, що експерти цього відділення надають фахову допомогу пов’язану із залученням грантів та підготовкою грантових заявок.
- Чим ще ваша організація може бути корисною для інших?
Наше бачення – свідомі громади повинні жити у гармонії з природою. Тож ми можемо бути корисними для інших в питаннях захисту довкілля та сталого розвитку. Наші експерти можуть надати фахові коментарі щодо зміни клімату, збереження водних ресурсів та Карпатської конвенції. Зараз завдяки новим людям в команді активно займаємося питаннями управління лісовими ресурсами та екосистемними послугами. Крім цього, можемо навчити ініціативні групи проєктному менеджменту, написанню грантів, залученню коштів для впровадження ініціатив. Ми завжди відкриті до співпраці та мультиплікації кращого досвіду.
- Що мотивує вас займатися громадською діяльністю?
Мотивація проста – зробити свій внесок у збереження довкілля і зберегти наші Карпати для майбутніх поколінь. Ця діяльність допомагає мені удосконалюватися та розвивати себе як особистість. Адже завдяки роботі в громадському секторі, я не тільки працюю на посаді керівника молодіжної громадсько-екологічної організації «Наш дім – Манява», але й збудував успішну кар’єру від роботи у сільській раді, РДА до посад експерта в проєктах і організаціях, серед них – Івано-Франківське регіональне відділення Асоціації міст України та Гірське партнерство (ФАО). Три переваги громадської діяльності – нові знайомства, нові знання та перспективи особистого розвитку.
- Які основні цілі та плани на майбутнє?
Плани – інституційно зміцнити молодіжну громадсько-екологічну організацію «Наш дім – Манява», залучити нових експертів та волонтерів. Цілі – досягнути завдань, які передбачені Стратегією розвитку нашої організації.
- Що порадите активістам, які тільки розпочинають свій шлях?
Ніколи не здаватися, які б не виникали труднощі в роботі. За 17 років роботи в громадському секторі, я написав більше 150 грантових заявок, і тільки кожна 5 була підтримана. Організація мала труднощі із утриманням офісу, залученням коштів на інституційний та організаційний розвиток, однак це не примусило мене здатися. Під час своє роботи я стикався із супротивом влади щодо впровадження екологічних ініціатив та їх підтримки, але з часом нам вдавалося дійти згоди та успішно впроваджувати задумане.
Активісти повинні визначити свою ціль – не складну та досяжну, яку можна оцінити вже через рік після активної роботи. Наприклад, це може бути організація та проведення екологічної акції чи створення організації. Тобто така діяльність, яка матиме швидкий та видимий результат. Отримані результати стануть поштовхом для нових, більш складних цілей та завдань.
Матеріал підготовлений координаторкою проєкту «Центр розвитку громадської активності» в Івано-Франківській області Оксаною Процюк.
Проєкт «Центр розвитку громадської активності» реалізовує громадська організація «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» за підтримки Європейського фонду за демократію (EED)
