fbpx
/
/
Марина Попатенко: Реалізація молодіжної політики навіть в умовах війни не може зупинитися

Марина Попатенко: Реалізація молодіжної політики навіть в умовах війни не може зупинитися

Share on facebook
Поширити
Share on telegram
Поширити
photo5226689068966984172 - Марина Попатенко: Реалізація молодіжної політики навіть в умовах війни не може зупинитися

Наприкінці травня місто Тернопіль відвідала Марина Попатенко, заступниця Міністра молоді та спорту України. Пані Марина в рамках свого візиту також побувала в офісі громадської організації «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад», де взяла участь у проєкті #ЗапальнаРозмова.

Заступниця міністра близько години у прямому ефірі спілкувалася з Максимом Черкашиним, керівником громадської організації, та відповідала на запитання, які для неї залишали глядачі.

Марина Попатенко говорила про особливості молодіжної політики у воєнний час та презентувала ключові кроки, які зараз здійснює Міністерство молоді та спорту Україні на чолі з Міністром Вадимом Гутцайтом для підтримки молоді в Україні. Ми зібрали відповіді на всі запитання та підготували текстовий варіант #ЗапальноїРозмови з Мариною Попатенко.

  • Які, на Вашу думку, і чи думали Ви про це, війна принесла позитивні моменти для молодіжної політики? Чи є взагалі такі? Якщо є, то які, і як їх використовує Міністерство у подальшій роботі в умовах воєнного часу

Ми дуже багато думаємо про те, як відреагувала молодь на війну, ми досліджуємо це питання. Можна сказати, що усіх нас молодь приємно вразила 24 лютого. Це відбулося не просто так, оскільки Мінмолодьспорту до війни системно працювало з молодими людьми, ми вкладали в розвиток молоді. Багато робилося для розвитку молодіжних інституцій, проводилися навчання, які давали розуміння молоді як працює держава, як бути дотичним до прийняття рішень, як реалізовувати проєкти чи як формувати команди та розбудовувати їх. Все це, на мій погляд, призвело до того, що паралельно з вибухами, «вибухнула», у хорошому розумінні, молодь. Практично одразу більшість молодіжних центрів та організацій почали перетворюватися на гуманітарні штаби чи шелтери, вони перебудували свою роботу. Це дозволило їм швидко реагувати на нові виклики, які виникли перед населенням та військовими. Кожен в Україні став волонтером, молодь не виключення. Системна робота Мінмолодьспорту показала свій результат, молодь дуже швидко зреагувала на нові виклики.

До війни, за дорученням Міністра молоді та спорту Вадима Гутцайта ми вибудували мережу молодіжних центрів, що дозволило розвинути  чимало партнерських відносин. Мережева робота проводилася з молодіжними радами, громадськими організаціями, що дало можливість сформувати гарні інструменти комунікації. Всі навики, отримані раніше, трансформувалися в гуманітарну роботу.

Надзвичайно приємно, наскільки важливими стало волонтерство. Ми закладали в молодих людях культуру волонтерства, розповідали про його суть та особливості роботи. Українці вміють вчасно акумулювати можливості та активізовуватися.

  • Як змінилась підтримка молоді державою під час війни? Чи є якийсь фонд та конкретні заплановані кроки?

Якщо говорити за підтримку молоді, то вона,  акумулювавши всі свої зусилля, допомагає як цивільному населенню так і військовим. Хотілося б згадати про мережу «СпівДія», мережу, яка була започаткована молодими людьми. Ця робота координується безпосередньо з Офісом Президента та з Міністерством молоді та спорту.

В Україні 23 гуманітарні хаби були відкритті на базі молодіжних центрів, молодіжних рад чи організацій. На основі СпівДія-хабів ми почали напрацьовувати нові послуги, які можуть у подальшому поширюватися на всі молодіжні хаби по країні. Зокрема, це стосується психологічної підтримки, вона зараз актуальна та буде такою ще не один рік. Ментальне здоров’я надзвичайно важливе, тому ми повинні не забувати за нього в молодіжній роботі.  Також це послуги з надання юридичних консультацій та допомога молодим підприємцям, вона невелика, але ми зараз працюємо над поповненням фондів. Вивчаючи теперішній досвід, ми хочемо в подальшому апробувати його на всю мережу молодіжних центрів.

Мінмолодьспорту разом з партнерами багато працює над акумулюванням зусиль задля відновлення молодіжної інфраструктури. Ми зараз збираємо інформацію про руйнування чи окупацію, що ляже в основу напрацювання плану відновлення інфраструктури.

Важливо підвищувати ефективність роботи молодіжних рад. Нам необхідно зберегти пікову активність молоді та не втратити її після війни. Відповідно, слід в подальшому розвивати інститути молодіжних рад та молодіжних працівників. Молодь має вміти формувати партнерську взаємодію. Для нас важливим залишається напрацювання національної молодіжної ради, що ми розпочали ще до війни. Ми всі працюємо над тим, щоб стати частиною Європейського Союзу, тому повинні будувати структурний діалог, який дозволить залучати молодь до прийняття рішень на усіх рівнях. У подальшому має бути мережа молодіжних рад, має бути фахова молодіжна робота з чіткою мережею спеціалістів.

Щодо Українського молодіжного фонду, то робота над його створенням розпочалася ще до війни. Разом з партнерами ми розуміємо, що потрібно підтримувати молодіжні ініціативи, які будуть нести суспільну користь у післявоєнний період. Ми бачимо, що фонд це важливий інструмент для продовження якісної молодіжної політики. Бюджет фонду буде складатися з державних коштів, підтримки від міжнародних партнерів чи бізнесу.

  • Що зараз відбувається в громадах з молодіжною політикою? Багато програм зараз заморожені, чи планується відновлення молодіжних проєктів?

Молодіжні проєкти можуть бути реалізовані, оскільки багато наших партнерів та організацій, продовжують працювати з молоддю. Зараз донори надають швидку підтримку на реалізацію молодіжних ініціатив чи гуманітарних викликів. Ми завжди публікуємо на своїх ресурсах можливості для молоді та розміщуємо інформацію про молодіжні ініціативи.

Молодіжна політика, навіть в умовах війни, не може зупинитися. Ми ще на початку війни почали досліджувати досвід інших країн в реалізації молодіжної політики під час війни. Ми маємо зараз унікальний досвід, з якого ми винесемо чимало корисного на майбутнє. Я надихаюся ініціативами, які не склали руки, а перепрофілювалися та змінили вектор діяльності.

  • Якою буде молодіжна політика в післявоєнний період? Як трансформувати молодіжну політику в умовах війни та післявоєнного стану аби це стало потужним кроком вперед та проривом для молоді?

За дорученням Міністра Вадима Гутцайта ми зараз напрацьовуємо спільно з молоддю план подальшої роботи після війни. Нам важливо, щоб ми створили механізми та інструменти підтримки молодіжних ініціатив, зокрема Український молодіжний фонд. Це може бути поглиблена співпраця з партнерами, органами місцевого самоврядування чи інститутами громадянського суспільства. Наша мета, щоб молодь повернулася в Україну після нашої перемоги.

Всі зацікавлені у відновленні країни, і всі усвідомлюють, що це має робити молода людина. Ми готуємо проєкт з робочою назвою «Відбудова», суть якого полягає у залученні молодих людей до відбудови територій громад. Також ми готуємо трансформацію послуг для молоді в мережі молодіжних центрів. Для того, щоб молодь повернулася в Україну та бачила свій розвиток тут, необхідні декілька базових речей – підтримка ініціатив та можливості для розвитку бізнесу, над чим ми зараз працюємо. У цьому процесі важливу роль відіграватиме цифровізація.  Має бути створений великий сервіс з доступом до неформальної освіти для підвищення кваліфікації молоді в тій чи іншій сфері. Після цього відбудеться великий прорив в українській освіті.

  • Чи буде молодь «на часі» після завершення війни, враховуючи велику потребу у відбудові та відновленні інфраструктури.

Молодь як ніколи «на часі», адже процеси участі молодої людини у відбудові невід’ємні один від одного. Ми розуміємо, що в Україні ми маємо відбудовувати не тільки фізичний простір, але й економічний сектор. Як на мене, це нерозривні процеси. Молодіжна політика як була кроссекторальною, так залишається.

  • Нові виклики війни: як діяти молоді у містах, де тривають бойові дії? Чи моніторите Ви міграцію молоді як в середині країни так і за кордон?

Ситуації дуже різні. Наприклад, нещодавно керівниця молодіжної ради Маріуполя виїхала в безпечне місце. Вся її команда зараз допомагає по можливості евакуювати людей, розміщувати їх в Україні чи за її межами. Управління молодіжної політики з Донецької області також активно допомагає. Багато організацій відкрили свої двері для релокованих громадських організацій.

Близько 40% молодих людей вимушено змінили свої постійне місце проживання, хоча ця цифра постійно змінюються. Зокрема близько 2 млн. представників молоді є внутрішньо переміщеними особами, така ж кількість виїхала за межі України. Ми проводимо багато інтеграційних заходів для молоді, вже запустилося кілька проєктів.

  • Як активізувати молодь у громаді? Яку підтримку міністерство планує надавати для молоді, яка проживає в селах?

Для того, щоб активізувати молодь в громаді треба почути її запит. Будь-яка робота має виконуватися фахово, а робота з молоддю це системний процес. У громаді повинні працювати люди, які займаються з молоддю. Це не волонтери, а працівники, які отримуватимуть за свою роботу зарплату. Можна сказати, що це буде першим кроком для налагодження якісної роботи з молодими людьми. Слід зрозуміти, наскільки це питання важливе для територіальної громади. Для молодих людей багато речей є цікавими, але для них важливо, щоб їх чули. Багато цікавих ідей, зокрема щодо цифровізації, будуть йти саме від молоді.

Говорять, що сільська молодь чи міська молодь мають різні можливості, але підходи до роботи з ними однакові. Щодо можливостей, ми повинні їх створювати разом.

  • Чи має молодь можливість брати участь у міжнародних проєктах під час війни?

Молоді українці до війни мали можливість брати участь у багатьох обмінних програмах. Зараз діє дуже багато обмінів за програмою Еразмус+, які дозволяють молоді спілкуватися з молодіжними середовищами з інших країн. Є можливості для українців, які перебувають за кордоном, вони можуть брати участь в проєктах із міжнародними партнерами.

  • Які молодіжні проєкти в Україні ще діють, чи всі заморожені?

Якщо говорити за Молодіжну столицю Острог, то вона допомагає на гуманітарному фронті, як і всі. Ми будемо переглядати підхід як оновити цей проєкт. Місто Львів подалося на конкурс «Молодіжна столиця Європи» та пройшло у фінал. У місті Тернополі показують приклад як можна акумулювати багато громадських організацій та створити потужний гуманітарний хаб, який допомагає багатьом регіонам. Багато молодіжних проєктів не заморожені, вони трансформувалися та продовжують свою роботу.

Переглянути повний запис #ЗапальноїРозмови з Мариною Попатенко можна за цим посиланням.

Захід відбувся в рамках проєкту «Західноукраїнський хаб громадської активності», який реалізовує команда громадської організації «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» у партнерстві за Національним фондом на підтримку демократії (NED).

 

 

Категорія: Новини
Міста: Тернопіль
Share on facebook
Поширити
Share on telegram
Поширити
Напишіть ваше звернення