Освіта протягом життя це важлива складова сучасності. Сьогодні в нашій рубриці #ЛідериЗмін ми познайомимося з Ксенією Гоцко зі Львова, яка активно розвиває молодь у різних напрямках та різних куточках країни.
Давайте ж дізнаємося про нашу героїню більше у нашій традиційній рубриці.
- Розкажіть про себе, звідки, 3 цікаві факти про вашу організацію
Ксенія Гоцко (Ємшина). Я зі Львова, фасилітаторка та тренерка молодіжних програм.
Представляю ГО «Національна асоціація фасилітаторів України». Три факти про організацію: 1) об’єднуємо професіоналів-фасилітаторів задля популяризації фасилітації у суспільстві; 2) маємо свою професійну офлайн-майстерню «Фасилітарня», де експерти діляться своїми знаннями, інструментами щодо проведення групових зустрічей та інших групових заходів; 3) у нас більше фасилітаторок, ніж фасилітаторів 😉
- Як Вас можна описати читачам одним реченням?
«Кажуть, що чудес не буває. А я тоді хто?». Жартую. Я завжди вірю в людей і в їхню спроможність змінити себе, а через себе – світ навколо.
- Як Вам вдається співпрацювати з громадськими активістами в різних громадах? Який найнеочікуваніший проєкт запам’ятався на Львівщині.
Найнеочікуваніший проєкт – напевно робота на Форумі для підлітків та молоді у Стрийській єпархії. Через дощ, довелось швиденько перебазовуватись у приміщення. А найближче і достатньо велике, щоб вмістити 3 десятка учасників, була церква. Тому саме там ми продовжили форум і провели «Світове кафе» та підсумкову рефлексію.
- Коли й чому розпочали громадську діяльність? Що спонукало вас до цього?
У 1991 році долучилась до громадської організації і з того часу спершу маленькими кроками долучалась до творення і роблення корисних справ: найпростіше, наприклад, допомога у роботі з дітками (7-10 років) у пластовому новацькому таборі. Це проведення співів, спортивних ігор. І мені 13-річній це було під силу. Спонукала до цього моя цікавість і потреба бути корисною.
Звичайно, що пізніше прийшло зовсім інше усвідомлення громадської діяльності. І спонукає завжди те, що вклавши частину свого ресурсу (інтелектуального, часового) я зможу побачити круті результати за кілька років. До речі, я діячка/спортсменка на довгі дистанції. Маю терпіння вкладати, підживляти, допомагати, а потім спостерігати та насолоджуватись найкрутішими досягненнями тих, з ким працювала, кого навчала.
- Пам’ятаєте, який проєкт був першим?
Першим був проєкт, мабуть, пластовий гурток дівчат. Це проєкт, тривалістю у чотири роки. У 1993 році я стала виховницею гуртка «Незабудьки» і разом з дівчатами-підлітками ми планували свою роботу, виконували завдання програмної виховної частини Пласту, навчались та тренували різноманітні вмілості – від домашньої зарадності до життя в природі, від спорту до творчості.
- Які виклики були перед вами?
Якщо говорити про виклики з минулого, то найбільшим, мабуть було те, що мала дуже-дуже малий досвід і в тодішні часи не було у доступі дядечка Google, кузена Youtube, тітоньки Дистанційної електронної освіти, де можна почерпнути принаймі основи і одразу використати те, що працює у інших. Але завдяки такому «недоступу» – читались книги, оригінали методик і на основі них вже я формувала унікальні програми для молоді.
- Які виклики стоять зараз? Які ціли ставите на 2021 рік?
На даний момент найбільшим викликом для себе вважаю не бути «віртуально залежними»: і самій, і тим молодим людям, з якими працюю. Важливо, навчитись відчувати цю грань.
Щодо цілей на 2021 рік, то дуже хочу створити інтернет-ресурс – таку собі платформу з розробленими онлайн-енерджайзерами.
- Соціологи стверджують, що наразі в Україні лише 3-5% мешканців є активними. Яка ситуація у вашій громаді?
У моїй громаді – Львівській ОТГ – думаю відсоток збережеться. Звичайно, що якщо під «активністю» ми не маємо на увазі «диванної експертизи».
Якими проєктами найбільше пишаєтеся? Які у них джерела фінансування і де Ви його шукаєте?
Форум від молоді для молоді «Open Youth Forum» – це проєкт, який розпочався у серпні 2015 року: ми з командою проводили тренінг для молодих лідерів «Фасилітація у проєктному менеджменті» і відповідно навчали інструменту на кейсі, який народився на старті тренінгу. Учасники настільки включились у планування проєкту, що по завершенні тренінгу було щире здивування – «А що, ми не будемо це втілювати?». Ось так все закрутилось: молоді люди фандрейзили ресурси, розробляли програму, запрошували спікерів, відбирали учасників, планували логістику. І у липні 2016 року відбувся перший форум, на який приїхало 120 учасників з різних куточків України та делегація підлітків із США.
Джерела фінансування – краундфандинг, спонсорська допомога та власний внесок учасників проєкту (членська вкладка на захід).
- Чим ще ваша організація може бути корисна для інших?
Моя організація розвиває спільноту професіоналів-фасилітаторів та фасилітаторок. Тому ми можемо допомогти працювати з групами – малими та великими; можемо допомогати у дизайні та проведенні стратегічних сесій, громадських обговорень. Як офлайн, так і онлайн.
- Які основні цілі та плани на майбутнє?
Одну з цілей озвучила – на 2021 рік: онлайн-платформа з онлайн-енерджайзерами. Також маю на меті запустити серію квестів про професії майбутнього у співпраці з різними галузями.
- Що порадите активістам, які тільки розпочинають свій шлях?
Пораджу не очікувати швидких результатів. Швидкі результати можуть бути оманливими.
Матеріал підготував координатор проєкту «Центр розвитку громадської активності» у Львівській області Павло Медина.
Проєкт «Центр розвитку громадської активності» реалізовує громадська організація «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» за підтримки Європейського фонду за демократію (EED).
