Сьогодні в нашій рубриці #ЛідериЗмін, розповідаємо про мандрівницю та засновницю аполітичного руху «Прибери в горах», що активно діє на Хмельниччині – Інну Мазур. Потужна дівчина з великим серцем і любов’ю до природи. Для неї немає поганої погоди, новорічних свят чи проблеми зібрати людей на толоку зранку в неділю і прибрати гори сміття.
- Розкажіть про себе, свої хобі?
Звичайна людина, матір, дружина. Люблю гори та обожнюю піший туризм.
- Як Вас можна описати читачам одним реченням?
Найкращий фільтр людей – сміття!
- Чи вдається співпрацювати з громадськими активістами?
Так вдається, в основному це прості люди, різних професій, соціальних статусів і конфесій, але всі вони люди, яким набридло жити в смітті. Бо вони його бачать і захлинаються.
- Коли й чому розпочали громадську діяльність? Що спонукало вас до цього?
Одного разу підіймаючись пішохідною стежкою на г.Хом’як, на полонині до якої йти майже 5 км побачила величезну купу сміття.
Те сміття не давало мені спокою, бо знала, що там не їздить техніка, немає двірників і прибиральниць, і що воно там залишиться назавжди.
Тоді я вирішила повернутися і прибрати його.
Насправді, потрібно почати з себе. Не шукати винних і повинних, а тільки своїм прикладом показувати результат і заохочувати інших.
- Пам’ятаєте, який проєкт був першим?
Дала «клич» у фейсбук і інстаграм, на який зібралося п’ять однодумців, і 4.10.2020 поїхали зі мною в перший екопохід. Ми зібрали та знесли донизу 10 мішків, об’ємом 120 літрів.
Це були важкі мішки, переважно це були скляні пляшки залишені там “одноразовими мандрівниками”, які не мають поняття про культуру поведінки в горах.
А далі, як сніжних ком, охочих долучалося все більше і зупинити їх я вже не в змозі.
- Які виклики були перед вами?
Я організовую екоакції в різних місцях України, інколи використовуємо та альпінське спорядження і плавзасоби. Але найважче, це домовитися про вивіз зібраного сміття на сміттєзвалище.
- Якими проєктами найбільше пишаєтеся? Які у них джерела фінансування і де Ви його шукаєте?
Як таких «гучних» проєктів ще не було. За рік і два місяці я провела 85 екоакцій. Все робилося силами активістів і за кошти, як особисті, так і небайдужих людей, які б хотіли до нас долучитися фізично, але поки не мають змоги.
На разі, в нас був один невеличкий сумісний проєкт, який частково профінансував Благодійний фонд МХП Громаді.
- Що мотивує вас займатися громадською діяльністю?
Відсутність телевізора і дивану перед ним.
І бажання людей вийти з дому на пару годин у вихідний день, щоб зробити хоч малесенький «Як? В неділю вихідний?» – фраза, яка вже в нас прижилася надовго.
- Які основні цілі та плани на майбутнє?
Зробити «Екорух» Всеукраїнським.
Робити те, що робимо, не чекаючи, що хтось це зробить за нас!
Насправді все набагато складніше, ніж здається на перший погляд, особливо коли рух аполітичний. Але саме це, дає нам таку кількість учасників.
- Що порадите активістам, які тільки розпочинають свій шлях?
Не здаватися! Ні в якому разі не здаватися! Бо чистіше від цього не стане! і систематично проводити екоакції, незалежно від того, є кошти чи ні. Якщо навіть кожен принесе декілька мішків і свої рукавички, термос чаю і печиво чи цукерки, прибере якусь невеличку ділянку, відчуття щастя, важливості та потрібності в спільній справі не буде покидати Вас довго.
- Громадське життя в місті Хмельницькому: на скільки воно є активним, на твій погляд?
Я знаю в Хмельницькому тільки одну групу однодумців «Година Чистоти», «ЕкоХмельницький» з якими ми теж проводимо спільні екоакції та толоки, які вже три роки періодично прибирають Хмельницький.
Вони, як і ми завжди раді бачити новачків.
- Які уроки ти, як активістка винесла для себе з пандемії і які уроки, на твою думку, загалом треба винести суспільству, сектору?
Вважаю, що саме завдяки карантину, мій Екорух “Прибери в горах” поповнився такою кількістю учасників. Хтось взяти участь разово, хтось долучається періодично по можливості, хтось брав участь постійно.
За рік в наших екоакція прийняло участь понад п’ятсот людей і було зібрано понад сорок тонн сміття.
І найкраще на нас працюють соціальні мережі, поширення і популяризація робить нас світ чистішим і не тільки на локаціях, а і в головах.
Всі ці свідомі люди, долучилися через соціальні мережі, фейсбучних друзів – люди, яких я раніше не знала, а зараз ми з багатьма з них друзі.
Люди стають свідоміше і це радує найбільше!
Долучайтеся, не будьте байдужими, ми робимо це для всіх нас!
Матеріал підготувала координатора проєкту «Центр розвитку громадської активності» у Хмельницькій області Ольга Мороз. Проєкт реалізовує громадська організація «Освітньо-аналітичний центр розвиту громад» за підтримки Європейського фонду за демократію (EED).
