У сьогоднішньому матеріалі в рамках проєкту «Громади України 2031: можливі сценарії розвитку» ми публікуємо прогнози експертів щодо середньостатистичної територіальної громади України у 2031 році. Експерти визначили основні риси, які будуть притаманними для більшості муніципалітетів України, включаючи розвиток інфраструктури, рівень відкритого врядування та інші напрями.
Тарас Баранецький, директор Агенції регіонального розвитку Львівщини.
При позитивному сценарії, середньостатистична громада співпрацює з 2-3 сусідніми муніципалітетами щодо управління ТПВ, пасажирських перевезеннях, вторинній медицині, освіті та культурі. Завдяки співпраці підвищується якість послуг та знижується її собівартість.
Кожна громада публікує суспільно чутливу інформацію на своєму сайті. Крім того, функціонує портал місцевої статистики, де кожен житель може порівняти свою громаду з іншими громадах в країні.
В успішних громадах розвивається партисипація – громадські бюджети, системи петицій та громадських консультацій. Активні мешканці мають можливість донести свою ідею до місцевої влади та реалізувати її.
Завдяки муніципальним запозиченням громади мають змогу залучити значні кредитні ресурси та провести модернізацію обладнання та інфраструктури.
Громади активно налагоджують співпрацю з зовнішніми партнерами, зокрема, в форматі єврорегіонів. Наявність кількох закордонних партнерів стає ознакою «доброго тону» для спроможної громади.
Роман Власенко, голова Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області.
Середньостатистична громада 2031 року – це спроможна громада, забезпечена фінансовими ресурсами, кадрами та із значними економічними можливостями.
Громада знайшла себе в конкурентній боротьбі за інвестиції та фінансові ресурси, має свою спеціалізацію та «родзинки».
Громада розуміє свою місію та візію, має стратегію розвитку та маркетингову стратегію. Громадяни – активні учасники управління громадою – працюють інструменти прямої демократії, електронні сервіси, бюджет участі. Громадські організації залучають позабюджетні кошти, співпрацюють з місцевою владою – приймають участь в консультативно-дорадчих органах, в публічних заходах, виконують певні роботи та послуги на замовлення від місцевої влади. Для громадських ініціатив активно залучається благодійна допомога та волонтери.
Успішна громада – громада, що сповідує концепцію сталого розвитку, в громаді приділяється належна увага питанням екології, енергоефективності та громадської безпеки.
Громади співпрацюють між собою в питаннях медицини, водопостачання, утилізації побутового сміття та розвитку туризму.
Громада має певну економічну зону (індустріальний парк) з відповідною інфраструктурою, має угоди державно-приватного партнерства, залучає інвестиції, розвиває малий бізнес та самозайнятість.
Анатолій Ткачук, директор ГО «Інститут громадянського суспільства»
Ті громади, які є досить потенційно готовими до прискореного розвитку (50-100 тисяч населення, 300-500 кв.км території) за 10 років можуть бути дуже успішними за умов, коли:
- органи місцевого самоврядування цих громад не мають непереборної внутрішньої конфронтації;
- у громадах враховуються інтереси центру і периферії;
- в усіх поселеннях громади люди відчувають належність саме до цієї громади – сформовані передумови для нової місцевої ідентичності;
- громада має розуміння щодо свого майбутнього – бачення розвитку, свої переваги та обмеження, причому не тільки голова і депутати, а й більшість жителів громади;
- місцевий бюджет витрачається згідно стратегії і частина цього бюджету спрямовується на зростання;
- громада не боїться поділитись своїми ресурсами і навіть повноваженнями з сусідами чи районом;
- місцевих інвесторів там шанують і не шукають винятково чужого і великого;
- рішення у громаді проходять наперед визначені процедури, які передбачають широке вивчення потреб жителів і можливостей громади, а самі рішення підкріплюються необхідними фінансовими ресурсами.
Якщо впродовж цих років не будуть принципово змінюватись підходи до бюджетного вирівнювання ми побачимо досить серйозне наростання асиметрії у розвитку між успішними і не успішними громадами. Останні потребуватимуть державного втручання, аж до їх розформування чи призначення зовнішнього керівництва для виходу із кризи.
Загалом середньостатистична громада в Україні 2031 матиме досить непогані умови для комфортного життя громадян, але це лише за умови стабільності політичної системи України і відсутності падіння у гіперінфляцію чи повну хаотизацію.
Роман Лозинський, народний депутат України від партії «ГОЛОС», перший заступник голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
У громаді наявні кілька центрів сили, які врівноважують один одного та стимулюють здорову конкуренцію.
ОМС – прозорі та підзвітні громаді. У громаді наявне сильне громадянське суспільство, яке контролює місцеву владу.
Громади активно використовують закріплені в законі механізми міжмуніципального співробітництва.
ОМС беруть участь у проектах міжнародної співпраці та міжнародної допомоги.
ОМС сприяють розвитку інновацій в громаді, працюють над привабленням інвестицій та, при цьому, забезпечують збереження довкілля та ресурсів громади.
Мар’яна Зварич, начальниця управління цифрової трансформації та комунікацій зі ЗМІ Тернопільської міської ради.
Навчитися співпрацювати з іншими громадами. На мою думку, це сьогодні одна з найбільших проблем. Адже громади у своїх амбіціях не розуміють, що співпраця – це єдиний можливий шлях розвитку громад.
Також буде проблема з об’єднанням громад. Неспроможні громади будуть об’єднувати з іншими – від цього, на жаль, нікуди не подітися
Віталій Безгін , Народний депутат України 9-го скликання, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою
З оптимістичної точки зору, середньостатистична громада України у 2031-му році співпрацюватиме з декількома органами місцевого самоврядування у сфері соціально-економічного розвитку, що вплине на якість послуг.
Значного пріоритету набудуть громадські консультації як інструмент залучення громадян до вирішення найсуттєвіших публічних рішень в громаді, що допоможе посадовцям зрозуміти потреби громадян на мікрорівні.
Буде ефективно діяти портал місцевої статистики, де висвітлюватиметься важлива інформація на сайті, а відтоді громада буде порівнювати себе з іншими громадами в країні.
Громади запозичуватимуть досвід успішних громад шляхом співпраці з зовнішніми партнерами.
Роман Полікровський, Збаразький міський голова
Рівень прозорості влади в зв’язку з впровадженням цифрових технологій та дерегуляції процесів виросте, що призведе до легкості ведення бізнесу, кращої податкової дисципліни і, як наслідок, наповнення бюджету. Іноземний інвестор сміливіше заходитиме в громади, що покращить економіку громади.
Впровадження ринку землі призведе до більш-високої відповідальності та раціональності використання земельних ресурсів. В процесі функціонування ринку землі зменшиться можливість нецільового використання землі та призведе до виведення з тіні використання необлікованих земель.
Спроможна та сильна громада опанує фінансово-економічні інструменти такі як випуск місцевих облігацій, що допоможе підсилити економічну спроможність громад.
Громада співпрацюватиме з іншими громадами, зокрема в сфері поводження з відходами, та при тому конкуруватиме в боротьбі за інвестиції та кваліфіковану робочу силу.
В громаді буде зроблено великий акцент на екологічні проекти та інновації.
В політичному плані сформується активна група місцевих еліт з яскраво вираженою двопартійною чи опонуючою орієнтацією, з потужними місцевими лідерами, які боротимуться за владу. Цю комбінацію використовуватимуть всеукраїнські політичні проєкти під час виборів Президента чи до Верховної ради. Разом з тим попит на участь в виборах до ВР дещо спаде, оскільки сильною буде роль місцевого самоврядування і багато питань вирішуватиметься в громаді.
Ріст благодійності не буде великим, оскільки культура благодійності формується поступово, змалечку, разом з тим громади робитимуть вагомі спроби формування культури благодійності ще з дитячого садка.
Єлизавета Ясько, Народна депутатка України від партії «Слуга народу»
Це громада, об’єднана навколо міста середньої величини, що має всі ключові об’єкти інфраструктури для комфортного, безпечного і гармонійного життя мешканців (мережу закладів середньої освіти, передвищої та/або вищої; мережу медичних закладів; дорожню мережу хорошої якості, залізничну станцію в межах 50 км та аеропорт в межах 300 км, можливості для працевлаштування, культурного дозвілля, рекреації).
Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України
Запроваджено виключно мажоритарну систему. Суспільні відносини розвиваються швидше ніж приймаються нормативно-правові акти. Намагання деяких депутатів та міністрів зарегулювати ініціативи громад і здійснити відкат децентралізаційної реформи. Передача повноважень без фінансового ресурсу. Роль Уряду та Парламенту буде залежати від персоналій, які опікуватимуться децентралізаційною реформою.
Віталій Шпак, директор програм Міжнародного республіканського інституту (IRI)
Середньстатистична громада через 10 років відремонтує основні дороги, встановить енергозберігаючі вікна у всіх установах, школах і закладах охорони здоровя, відремонтує дитячі майданчики і налагодить більш-менш ефективну систему надання публічних послуг населенню. Громади також розумітимуть свої сильні сторони та визначать кілька пріоритетних напрямків розвитку (наприклад, сільське господарство або туризм) і робитимуть кроки в цьому напрямку.
Нагадаємо, що раніше ми публікували оптимістичні та песимістичні сценарії розвитку громад України у найближчі десять років. Ознайомитися з матеріалами можна на сайті громадської організації «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад».
