Останніми роками територіальні громади активно розвивають велосипедну інфраструктуру та сприяють популяризації велоруху. Програма «U-LEAD з Європою» надає усю необхідну для цього методичну підтримку.
Команда регіонального офісу U-LEAD у Закарпатській області у партнерстві з Агентством сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА» організували для громад області інформаційну сесію, на якій обговорювалися кращі практики розвитку велоруху.
Як відзначив керівник регіонального офісу U-LEAD у Закарпатській області Микола Сюсько, під час війни значення велосипедів значно зростає, адже вони дозволяють пересуватися на тих ділянках де інші транспортні засоби цього робити не можуть, крім того, важлива перевага велосипеду це – відсутність споживання пального.
«Розвиток велоруху – складаний процес, який вимагає від громад фінансових та управлінських ресурсів, але й важливими є обмін досвідом та запозичення кращих практик у покращенні велоінфраструктури та велосипедних маршрутів», – наголосив Микола Сюсько.
З представниками територіальних громад Закарпатської області працювала Леся Лойко, керівниця Агентства сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА», менеджерка проєкту SUMCITYNET.
«Наша організація вже 13 років працює у сфері сталої мобільності у територіальних громадах. У сьогоднішніх умовах у багатьох громадах велосипед став єдиним транспортом, яким можна безперешкодно пересуватися. Часто такий транспорт використовують для особистих потреб, але й бувають випадки, коли він стає незамінним для забезпечення потреб критичної інфраструктури», – ділиться експертка.
Леся Лойко підкреслила, що для розвитку велоруху в громадах мають працювати команди вмотивованих людей, які мають досвід у створенні велоінфраструктури та напрацювання маршрутів, або, як мінімум – це велоактивісти.
Експертка презентувала учасникам заходу кращі практики у сфері розвитку велошляхів та велоінфраструктури, які можуть в себе застосовувати територіальні громади. За її словами, у першу чергу над цим повинна працювати команда активістів у партнерстві з органами місцевого самоврядування. Вона радить розпочати з пошуку необхідної локації чи маршруту, які б відрізняли громаду від інших та були її перевагою.
«У побудові веломаршруту має бути чітко визначений шлях, початок та кінець руху. Для максимально точного розрахунку слід проводити розвідувальні проїзди, тоді вдасться створити зручний маршрут, який відповідатиме потребам велотуристів. Обов’язковою умовою якісного веломартшуруту є розвинена інфраструктура та сервіс для ремонту велосипеда чи відпочинку. Цього досягти можна у максимально простий спосіб – тісно співпрацювати з громадськістю та активістами, погоджуючи з ними низку деталей, включаючи встановлення розпізнавальних знаків. Після цього вже можна думати про промоцію маршруту та його популяризацію», – радить експертка.
Також Леся Лойко поділилася першими результатами розробки концепції мережі далекобіжних велосипедних шляхів на території Закарпаття. Фахівчиня зауважила, що в концепції напрацьовані детальні транспортні та туристичні велошляхи, включаючи планування інфраструктури та інші деталі, які допоможуть покращити розвиток велоруху у Закарпатській області.
