Заступниця директора з виховної роботи і практичної підготовки Коломийського навчально-наукового інституту(КННІ) Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, викладачка кафедри філології КННІ, кандидатка філологічних наук, просвітянка, активна громадська діячка Галина Волощук в інтерв’ю для рубрики #ЛідериЗмін наголосила, що влада і громадські активісти разом в силі побороти кризу і вийти на шлях прогресивного й швидкого розвитку нашої країни, розповіла про свої цікаві проєкти, а також порадила активістам ніколи не зупинятися на досягнутому, ставити перед собою не одну, а кілька цілей, не розчаровуватися і мати більше мотивації.
- Пані Галино, недавно Ви отримали перемогу у конкурсі громадських активістів «Золотий фліпчарт», організованому «Освітньо-аналітичним центром розвитку громад», завоювавши перше місце в номінації «Активістка року». Що означає для Вас ця перемога?
Ця перемога не тільки моя, адже за мене проголосувала велика кількість людей: і мої друзі, і колеги з Коломийського навчально-наукового інституту і Прикарпатського університету, мої студенти і знайомі з Коломиї, Коломийського району, Івано-Франківської області, Харкова, Києва, Полтави, Рівного, Чорноморська та ін. Скажу, що в єдності наша сила. Будувати майбутнє України можемо тільки разом, тому дуже дякую всім за голос і підтримку.
- Розкажіть про себе, свої хобі.
З 2012 року працюю на кафедрі філології Коломийського навчально-наукового інституту. З 2017 року – заступниця директора з виховної роботи і практичної підготовки студентів. Намагаюся формувати чітку систему виховної та наукової роботи, проводжу різноманітні заходи і акції в Коломиї та Коломийському районі, присвячені українським цікавим постатям: Мирославу Ірчанові, Ліні Костенко, Василеві Макуху, Іванові Франку, Уляні Кравченко, Ользі Кобилянській, Тарасові Шевченку, Лесі Українці, Василеві Стефанику, Василеві Стусу, Митрополиту Андрею Шептицькому, Юрію Шкрумеляку та ін. Організовую зустрічі в Коломиї для студентської та учнівської молоді міста і Коломийщини з відомими письменниками: Дмитром Павличком, Євгеном Бараном, Сергієм Гридіним, Мирославом Дочинцем, Василем Карп’юком, Христиною Козловською, Віктором Максимчуком, Марією Морозенко, Степаном Процюком, Оленою Рижко, Василем Рябим, Василем Теремком, Володимиром Франкевичем.
Плідно співпрацюю з дирекцією шкіл Коломийщини, вчителями та учнівською молоддю.
Намагаюся активно висвітлювати наукову та виховну сфери діяльності в засобах масової інформації, зокрема часто-густо мої статті можна почитати на сторінках часописів «Вільний голос» (Коломия), «Галицька Просвіта» (Івано-Франківськ), «Слово Просвіти» (Київ).
Перш за все, люблю активно проводити час зі своїми дітьми, ми любимо подорожувати, відпочивати на водоймах. Ще маю два замилування: книги і танці – моя пристрасть.
- Як Вас можна описати читачам одним реченням?
Роблю те, що люблю; люблю, те що роблю.
- Ви викладачка кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту ПНУ, кандидатка філологічних наук, також належите до громадських організацій «Просвіта» ім. Т. Шевченка і «Союз українок». Чи залучаєте до громадської роботи своїх студентів?
Так, звичайно. Студенти КННІ – основна опора в різних проєктах і акціях, однак ми також залучаємо до наших різноманітних заходів студентську та старшу учнівську аудиторію, педагогів зі шкіл і коледжів Коломиї та Коломийського району, також ми дуже добре співпрацюємо з бібліотекарями нашого міста і району; навіть більше – маємо міжобласну співпрацю з учителями і учнями з Миколаєва Львівської області, співпрацюємо зі студентами та викладачами ПНУ.
- Коли й чому розпочали громадську діяльність? Що спонукало вас до цього?
Мій фах спонукає бути активною громадською діячкою, адже ми зі студентами дуже любимо виходити за межі комфорту, навіть за межі інституту, можемо провести літературні читання і літературні вечори і в кав’ярні, і біля пам’ятників відомим письменникам, і в музеях (Коломия для цього дуже благодатне місто, адже маємо відомі на весь світ і Музей писанкового розпису, і Музей історії міста Коломиї, і Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського), і в бібліотеках, і в школах, і в Народному домі, і в майстернях відомих коломийських художників Василя Андрушка і Мирослава Ясінського.
- Пам’ятаєте, який проєкт був першим?
Так! У вересні 2014 року очільниця коломийського «Союзу українок», прекрасна жінка, Марія Гнатюк запросила мене долучитися до проєкту «Школа шляхетної українки», де щосуботи викладачі юним панянкам проводили майстер-класи з різних сфер діяльності; я знайомила юнок з сучасною українською літературою.
- Соціологи стверджують, що наразі в Україні лише 3-5 відсотків жителів є активними. Яка ситуація у вашій громаді?
У нас є активна молодь. У Коломиї функціонує молодіжна рада при Коломийській міській раді, однак хочеться більше креативних, цікавих і масштабних проєктів власне від і для учнів та студентів.
- Якими проєктами найбільше пишаєтеся? Які у них джерела фінансування і де Ви його шукаєте?
Дуже цікавим, крутим і інноваційним проєктом вважаю проведення Літературної кавалєрки в Коломиї 2018 року. Авторка проєкту «Літературна кавалєрка», докторка філологічних наук, професорка кафедри філології та методики початкової освіти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Тетяна Качак запропонувала мені провести гру в Коломиї, адже в Франківську в Літературну кавалєрку молодь грає вже впродовж шести років; я погодилася.
Літературна кавалєрка відбулася за участі письменників Олени Рижко, Василя Теремка та Марії Морозенко, які приїхали з Києва і замилувалися нашою Коломиєю і нашою молоддю, а ми ними. Учасниками заходу стали 4 команди: «Цінителі» Коломийської гімназії ім. М. Грушевського, «СвіЧадо» Коломийської ЗОШ І-ІІІ ст. №5 ім. Т. Шевченка, «Балаган» Коломийського педагогічного коледжу та «Ліброкубікуларисти» Коломийського навчально-наукового інституту. Впродовж заходу учасники команд представили 4 книги сучасних авторів: повісті «Дівчина з міста» Олени Рижко, повісті «Я закохалася» Марії Морозенко, повісті «16 весна» Василя Теремка та збірки оповідань «Така любов» (Видавничий центр «Академія»). Усі команди нагородили дипломами від ВЦ «Академія» і Управління культури Коломийської міської ради, також учасники отримали в подарунок книги Олени Рижко, Марії Морозенко й Василя Теремка, які профінансувала Коломийська міська рада за клопотанням начальника Управління культури Коломиї Уляни Мандрусяк – це 10 000 грн. на закупівлю книг для молоді. Захід відбувся за сприяння Міжнародного благодійного фонду «Покуття» (ініціатива народного депутата з нашої Коломиї Андрія Іванчука), який подарував усім учасникам поїздку в Кам’янець-Подільський( це теж 10 000 грн.). Також ми запланували проведення другої Літературної кавалєрки по-коломийськи на весну 2020, однак через карантин не вдалося реалізувати проєкт у 2020 році. Варто сказати, що коломийська команда «Ліброкубікуларисти» стала переможницею в фінальній обласній грі «Літературна кавалєрка», яка відбулася навесні 2019 року в Івано-Франківську.
Впродовж шести років проводимо благодійний ярмарок «Допоможи воїну АТО», який організовуємо напередодні Різдвяних свят. Студенти продають власноруч приготовлені смаколики, а виручені кошти передаємо воїнам АТО. До акції долучаються також місцеві благодійники і підприємці.
Одним з цікавих освітніх проєктів вважаю проведення олімпіади з української мови і літератури в березні 2019 року на базі Коломийського навчально-наукового інституту, приуроченої творчості Тараса Шевченка та 205-ій річниці від дня його народження. В олімпіаді змагалися 30 кращих студентів Коломийського навчально-наукового інституту і 30 студентів Коломийського педагогічного коледжу. Спільний проєкт інституту, коледжу і благодійного фонду «Покуття». Переможці олімпіади отримали планшети від благодійного фонду, а навчальні заклади – сучасні комп’ютери.
- Чим організації, до яких належите, можуть бути корисними для інших?
Перш за все, ми об’єднуємо людей різних вікових категорій і різних сфер діяльності навколо спільної ідеї – розвитку нашого міста, краю і України.
- Що мотивує вас займатися громадською діяльністю? Які основні цілі та плани на майбутнє?
Мотивація – це мої студенти, учні і мої діти, я хочу, щоби і вони, і ми жили в країні, про яку з гідністю і гордістю можна розповісти в інших країнах, щоби вони пишалися тим, що є українцями, щоби не виїжджали за межі України в пошуках банальних і не дуже банальних коштів на хліб. Адже це навіть соромно: мати такі родючі і не оброблені землі, мати безліч заводів-привидів, які просто «стоять» (а це місця праці), мати розумних, красивих, талановитих, працьовитих людей і не використовувати всі ці ресурси на своє благо, благо країни, благо кожного українця. Мене це болить. Вважаю, що влада і громадські активісти разом в силі побороти кризу і вийти на шлях прогресивного і швидкого розвитку нашої країни.
- Що порадите активістам, які тільки розпочинають свій шлях?
Ніколи не зупинятися на досягнутому, ставити перед собою не одну, а кілька цілей, якщо один проєкт не вдасться реалізувати, то можна реалізувати інший. Не розчаровуватися, бо навіть негативний досвід – теж досвід. Більше цілей і більше мотивації!
Матеріал підготувала координатора проєкту «Центр розвитку громадської активності» в Івано-Франківській області Оксана Процюк.
