Сьогодні хотіли б продовжити знайомство з #ЛідеримиЗмін Львівщини. Нашій з Вами увазі презентуємо Кузьмяк Андрія, який зараз працює у проєкті «Менторство для волонтерів БУР». Це чудова платформа для обміну досвідом знаннями, ідеями.
Давайте ж знайомитися!
- Розкажіть про себе, звідки ви
Мене звати Андрій Кузьмяк, я виріс в невеличкому селищі Нижанковичі на самому кордоні із Польщею. Зараз я є менеджером програми менторства для волонтерів Будуємо Україну Разом (БУР).
- Як Вас можна описати читачам одним реченням?
Безнадійний ідеаліст з глибокою вірою в краще майбутнє.
- Як Вам вдається співпрацювати з громадськими активістами в різних громадах? Який найнеочікуваніший проєкт запам’ятався на Львівщині.
Можливість спілкуватися із активістами із усієї України то мабуть найбільше натхнення і мотивація, яку дарує мені моє робота. Думаю головною передумовою налагодження добрих зв’язків в громадському середовищі є щирість і відкритість. Саме на цих двох стовпах будується така необхідна для співпраці довіра. Мабуть найцікавішим проектом над підсиленням якого мені доводилося працювати на Львівщині є проект «Мшанецькі колиби». Ідея проекту виникла в пароха с. Мшанець Романа Грома. Метою цього проекту є створення креативної та автентичної бази відпочинку в с. Мшанець (бойківські Карпати), яка стала б поштовхом для відродження місцевого краю. Місцина де будуються колиби вражає спокоєм і мальовничістю. Але найважливіше в цьому проекті – це люди, які готові творити зміни в цій Богом забутій глибинці.
- Коли й чому розпочали громадську діяльність? Що спонукало вас до цього?
Формально я почав громадську діяльність в зрілому віці. В 28 років почав працювати в БУР. Але неформально головним поштовхом до громадської активності для мене став Майдан.
- Пам’ятаєте, який проєкт був першим?
Проект відновлення споруд на спортивному майданчику в смт. Нижанковичі. Щоправда тоді я ще не знав такого слова «проект», ми з друзями просто купили фарбу, закотили рукави і відчистили і пофарбували споруди біля яких пройшло наше дитинство.
- Які виклики були перед вами?
Головним викликом для активізму особливо в маленьких населених пунктах є пошук однодумців. Нащастя мені вдавалося таких знаходити, можливо через те й не мав нагоди зневіритися.
- Які виклики стоять зараз? Які ціли ставите на 2021 рік?
Головним викликом для всього громадського сектору сьогодні є його фрагментизація. За останні руки в Україні створено масу чудових ініціатив, реалізовано безліч проектів. Разом із тим кооперація і співпраця в громадському секторі зараз на не найкращому рівні. Тому це головна моя особиста ціль – робити все можливе для збільшення потенціалу співпраці в громадському секторі.
- Соціологи стверджують, що наразі в Україні лише 3-5% мешканців є активними. Яка ситуація у вашій громаді?
В моїй рідній громаді цей показник думаю приблизно на цьому ж рівні. Однак якщо міряти активізм якісними показниками то ситуація буде ще більш скромною. В кожній громаді є люди, які готові робити добрі зміни. Але щоб ці зміни ставали системними координувати такі процеси мають сильні інституції, яких в Україні все ще досить мало, вони на стадії становлення.
- Якими проєктами найбільше пишаєтеся? Які у них джерела фінансування і де Ви його шукаєте?
Мені подобається проект в якому зараз працюю менторство для волонтерів БУР. Це чудова платформа для обміну досвідом знаннями, ідеями. Чудовий майданчик для нетворкінгу і кооперації. Кошти на його втілення шукає спеціалізований грантовий відділ який є в БУР.
- Чим ще ваша організація може бути корисна для інших?
БУР є доволі потужною організацією, яка працює в кількох напрямках. Інструментами волонтерства ми показуємо людям, що зміни творити просто і навіть досить цікаво і драйвово. Ми все активніше працюємо над якісним супроводом наших випускників даючи їм можливості для розвитку в рамках Школи проектного менеджменту BUR.LAB, програми менторства та інших можливостей. Відкритістю і простотою ми заохочуємо до співпраці.
- Що мотивує вас займатися громадською діяльністю? Чи був, якийсь тригер після якого вирішили почати?
Мабуть головний тригер це мій протестний характер. Після майдану відчуття що ти не можеш «це все терпіти» посилилося, і на щастя я знайшов організацію в якій можна спрямувати свою протестну енергію в конструктивне русло.
- Які основні цілі та плани на майбутнє?
Головна ціль на майбутнє змінити на краще життя людей в цій чудовій країні. Це гра в довгу, яка вимагає багатьох зусиль і терпіння. Але армія людей готових виборювати кращу долю для українців росте, тому робитиму все можливе для розширення рядів цих бійців. Наразі доступним інструментом є менторство в БУР.
- Як можна статити частиною менторського проєкту та як можна підтримати цей проєкт?
Стати частиною програми менторства в БУР дуже просто. Якщо ви володієте цінним (експертним) досвідом в будь якій важливій ділянці життя – ми запрошуємо вас спробувати себе в ролі менторів програми. Якщо ви прагнете такий досвід чи знання отримати – можете спробувати себе в ролі менті (підопічного). Набір на програму відбувається двічі на рік. Тривалість роботи в рамках набору – 6 місяців.
- Що порадите активістам, які тільки розпочинають свій шлях?
Пробувати, братись і робити. Починайте самі, приєднуйтесь до вже існуючих ініціатив, шукайте і ви знайдете. Не бійтеся помилок, вони гартують ваш характер. Не бійтеся людей – вони повірять вам якщо будете з ними щирі і відкриті.
Матеріал підготував координатор проєкту «Центр розвитку громадської активності» у Львівській області Павло Медина. Проєкт реалізовує громадська організація «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад», за підтримки Європейського фонду за демократію (EED).
