Проєкт «Громади України 2031» продовжує долучати до прогнозування розвитку громад України у 2031 провідних експертів з різних галузей. Проєкт започаткувала команда громадської організації «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад», основна мета якого – допомогти керівництву муніципалітетів з перспективи оцінити розвиток власної громади та акцентувати свою увагу на стратегічних питаннях вже сьогодні.
Ми публікуємо прогноз від Анатолія Ткачука, директора ГО «Інститут громадянського суспільства», експерта з питань місцевого самоврядування та «архітектора» реформи децентралізації. Пан Анатолій стояв на витоках реформи децентралізації, був одним з ідеологів та ключових експертів з напрацювання її концепції.
Отож, до вашої уваги можливі сценарії розвитку громад України у 2031 році від Анатолія Ткачука.
- Опишіть оптимістичний сценарій для розвитку громад України протягом 10 років? (за можливості враховуючи законодавчі, економічні, форс-мажорні, міграційні, міжнародні та інші аспекти).
Для різних типів територіальних громад сценарії будуть досить різними і не завжди оптимістичними. Найбільш приємний сценарій вимальовується для громад, які є досить компактними за територією і які створені навколо міст у 50-100 тисяч населення. Такі громади мають і матимуть перевагу перед іншими впродовж наступних 10 років. Вони є цілком придатними для розвитку різних видів економічної діяльності, мають змогу забезпечити комфортні умови проживання, особливо враховуючи досить прогресуючу зміну клімату і демографії.
Великі за територією із досить низькою чисельністю громади, які були створені передусім у сільських територіях у своїй більшості чекають складні часи. Значна частина їх ще більше ослабне через скорочення населення, більшість дрібних поселень у таких громадах припинить існування і у складі громади буде лише центральне поселення, можливо навіть у досить привабливому стані, а також низка невеликих радіальних поселень навколо тих, хто хоче жити окремим життям, подалі від скупчень людей.
Великі міста скоріше за все суттєво змінять свій образ. Зміна клімату та структури економіки, бажання людей мати якийсь власний простір поза межами квартири, приведе до часткової рурбанізації таких громад, коли частина міського населення переселиться у приміські мережі нових «сільських» поселень. Натомість у такі міста відбуватиметься приплив імігрантів з країн з високою народжуваністю, що суттєво змінить етнічний склад таких міст. Міські громади, створені навколо найбільший міст поступово перетворюватимуться на мережі громад «другого ярусу», які формуватимуться у зоні впливу таких найбільших міст через вказані вище причини.
Загалом, значна частина нині утворених територіальних громад, за сприятливих умов – замороження військового конфлікту з РФ; формування в Україні ефективної державної влади та економічне зростання, матимуть хороші умови для розвитку у середньострокову перспективу, а от далі ситуація виглядає досить непевною через стрімке скорочення та старіння населення. Тому зараз найбільш важливим завданням органів місцевого самоврядування територіальних громад і держави в цілому є запуск екстрених заходів для зупинення темпів скорочення населення і боротьба за кожну людину, яка має залишитись у громаді чи яку можна залучити у громаду.
Станом на зараз в середньому українські територіальні громади мають досить гарні базові показники для свого розвитку – населення та територія, повноваження та ресурси(відносно ВРП), але рівень ВВП України є надто низьким, а темпи його зростання надто мізерні, аби сподіватись на швидке зростання і зближення по якості життя з країнами ЄС у ці 10 років.
- Який песимістичний сценарій для громад України, який може трапитись протягом 10 років?
Найкритичнішими може стати 2021-22 роки. Якщо в Україні Уряд не зможе опанувати ситуацію у економіці, бюджет держави буде суттєво скорочуватись, що вимагатиме пошуку додаткових коштів на загальнодержавні (радше популістичні потреби), які можуть знайти у місцевих бюджетах, простіше кажучи забрати частину коштів з місцевих бюджетів, або передавши на місцеві бюджети фінансування державних повноважень. Так само є ризик для територіальних громад з невизначеністю повноважень районного рівня. Значна частина територіальних громад точно не може забезпечувати виконання таких повноважень, як громадський транспорт, утримання будинків для літніх людей без опіки (кількість яких постійно зростатиме), забезпечення питною водою в умовах дефіциту прісноводних ресурсів, утримання лікарень, потреба у яких зростатиме через старіння населення. Рано чи пізно доведеться наділяти повноваженнями районний рівень, а до того часу частина інфраструктури буде зруйнованою.
До цих проблем, які можуть ускладнити життя територіальних громад додасться проблема не ефективності органів місцевого самоврядування деяких громад – політичні чвари, завеликі витрати на управління, бездумний розподіл земельних ресурсів. Можливі прояви сепаратизму на обласному рівні, що неминуче призведе до згортання повноважень органів місцевого самоврядування, більш жорстку вертикаль виконавчої влади і посилення її впливу на територіальні громади.
Тому зараз і Уряд і Верховна Рада України мають замовити глибоке дослідження можливого розвитку подій в Україні у сфері внутрішньої ситуації, зовнішніх впливів і проектування можливих кроків публічного управління для мінімізації таких викликів.
- Опишіть середньостатистичну громаду України у 2031-му році (за можливості враховуючи наступні аспекти: кооперація між муніципалітетами, прозорість місцевої влади, активність мешканців, залучення зовнішніх ресурсів, міжнародна співпраця, підтримка і розвиток бізнес-активності, розвиток благодійності, місцеві партії.)
Ті громади, які є досить потенційно готовими до прискореного розвитку (50-100 тисяч населення, 300-500 кв.км території) за 10 років можуть бути дуже успішними за умов, коли:
- органи місцевого самоврядування цих громад не мають непереборної внутрішньої конфронтації;
- у громадах враховуються інтереси центру і периферії;
- в усіх поселеннях громади люди відчувають належність саме до цієї громади – сформовані передумови для нової місцевої ідентичності;
- громада має розуміння щодо свого майбутнього – бачення розвитку, свої переваги та обмеження, причому не тільки голова і депутати, а й більшість жителів громади;
- місцевий бюджет витрачається згідно стратегії і частина цього бюджету спрямовується на зростання;
- громада не боїться поділитись своїми ресурсами і навіть повноваженнями з сусідами чи районом;
- місцевих інвесторів там шанують і не шукають винятково чужого і великого;
- рішення у громаді проходять наперед визначені процедури, які передбачають широке вивчення потреб жителів і можливостей громади, а самі рішення підкріплюються необхідними фінансовими ресурсами.
Якщо впродовж цих років не будуть принципово змінюватись підходи до бюджетного вирівнювання ми побачимо досить серйозне наростання асиметрії у розвитку між успішними і не успішними громадами. Останні потребуватимуть державного втручання, аж до їх розформування чи призначення зовнішнього керівництва для виходу із кризи.
Загалом середньостатистична громада в Україні 2031 матиме досить непогані умови для комфортного життя громадян, але це лише за умови стабільності політичної системи України і відсутності падіння у гіперінфляцію чи повну хаотизацію.
- З якими викликами зіштовхнуться громади протягом цих 10 років. Яка роль Уряду\Верховної ради і міжнародних донорів у їх вирішенні?
Найбільший виклик – скорочення кількості населення та зміна вікової структури. Найближчі 5 років у нетрудовий вік вийде значно більша кількість людей, ніж тих, які увійдуть на їх заміну. Частка людей похилого віку, пенсіонерів зростатиме, витрати публічних коштів на таких людей також, а формувати надходження буде все менше і менше зайнятих. Кількість великих підприємств буде скорочуватись, так само скорочуватиметься зайнятість на таких традиційних виробництвах, до яких ми звикли.
Великими проблеми стануть питання довкілля – нові вимоги до низько вуглецевої економіки, обмеження доступу до питної води, просування сухих зона на північ, що порушуватиме традиційне сільське виробництво.
В цих умовах виграватиме той, хто раніше почне займатись адаптацією громад до таких викликів, хто стимулюватиме розвиток місцевих локальних виробництв спрямованих передусім на ринок громади, хто матиме території для прийняття у себе жителів з інших міст і регіонів, де ситуація може бути суттєво гіршою.
- Які тренди чекають на громади у 2031-му? (свого час такими були ЦНАПи, дитячі і спортивні майданчики, ремонти шкіл).
Боротьба за залучення у громаду людей з поза її меж – ключовий тренд. Інвестиції у людський капітал – формування у людей нової психології життя: самоорганізація, самореалізація, саморозвиток, само зайнятість.
- На що варто звернути увагу головам громад вже сьогодні, щоб бути конкурентними в перспективі 10-ти років?
Не роздати залишки земель «під городи», «під ОСГ» і т.п. Це останній не відновлювальний ресурс, якого більше не буде.
Творити спільноту громади, яку об`єднають цінності, а не популістичні гасла.
Взятись за школи. Школи мають давати високий рівень освіти і навички для життя – від користування елементарними інструментами до основ програмування, школи мають бути центрами продукування ідей для розвитку , а обладнання лабораторій чи майстерень шкіл має бути доступно для інших членів громади і використовуватись для блага домогосподарств і перекваліфікації дорослих.
Планування території з урахуванням викликів, про які йшлося вище, зміна підходів до довкілля, адже кліматичні зміни ні на які політичні гасла не реагують.
Диверсифікація місцевої економіки – багато суб`єктів нехай менших, краще одного великого!
Відповіді на запитання кожного експерта публікуватимуться окремо на сторінці та сайті організації.
Усі отриманні відповіді увійдуть в електронний збірник «Громади України 2031 – можливі сценарії розвитку», який буде у вільному доступі. Стежте за новинами громадської організації.
