Хмельниччина відмічає для себе перші успіхи в реформи децентралізації. Відповідальність за свої дії, за свою громаду, за розпорядженням коштами – вчать громад діяти раціонально.
Спочатку села не хотіли приєднуватися, шукати спільні шляхи розв’язання проблем, але з часом навчилися і почали активно співпрацювати.
У Хмельницькій області було створено 60 територіальних громад, які за час своєї діяльності, мають уже успішні кейси впровадження інструментів громадської участі. Минулого місяця команда проєкту «Центр розвитку громадської активності», який реалізовує громадська організація «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад», провела опитування про інструменти участі, які зараз впроваджені у громадах Хмельниччини.
У результаті було отримано 20 відповідей, серед яких свою готовність до покращення діючих та запровадження нових інструментів участі висловили 5 територіальних громад Хмельницької області. Хочемо зазначати, що важливим інструментом участі є Статут територіальної громади, який передбачений в законі «Про місцеве самоврядування». Як показали результати опитування далеко не у всіх громад він затверджений. Для кожної громади ухвалення документів, які визначають та закріплюють використання інструментів участі, є першим кроком для залучення громадян до процесу ухвалення рішень у своїй громаді.
Найпопулярніший інструмент участі серед громад Хмельницької області – місцеві збори, збори громадян та громадські слухання, найменш популярний – електронні та публічні консультації. Серед громад зустрічаються консультативні – дорадчі органи, зокрема молодіжні ради. В Летичівській територіальній громаді діє Громадська рада, а в Дунаєвецькій – Поважна рада, Молодіжна рада та Рада підприємців.
Чому варто користуватися такими інструментами?
«На мою думку, це дозволяє звичайним громадянам, які не є представниками місцевого самоврядування, ефективніше використовувати свої права. Зараз громадяни можуть використовувати «загальні збори громадян» для вирішення усіх побутових чи актуальних питань, що виникають у їх громаді», – коментує Ольга Мороз координаторка «Центру розвитку громадської активності» в Хмельницькій області.
Людмила Коваль начальник відділу надання соціальних послуг Віньковецької селищної ради, поділилася досвідом впровадження «Кодексу етики сільської ради»:
«За період роботи в сільській раді було реалізовано чудову місцеву ініціативу, яка була профінансована Радою Європи та Євросоюзом, по прозорості роботи ради – Етика управління та транспарентність сільської ради. Це дало можливість повернути довіру до влади, підвищити активність громади до прийняття рішень, та із рештою активізувати до роботи. В ході реалізації проєкту ми використовували опитування серед жителів щодо найнагальніших потреб, які потрібно вирішити в громаді. Завдяки такому інструменту, як анкетування, ми дізнались, що саме потребує громада, а громада хотіла змін на краще, відкритості влади».
У громаді проводилися збори громадян за місцем проживання на яких разом з експертами Ради Європи обговорювалися окремі пункти «Кодексу Етики», який пізніше прийняли на засіданні сесії.
«На жаль, статут громади не прийнято, не було ні громадської, ні молодіжної ради, але ми створили громадську організацію, яка разом з нами була дорадчим органом при реалізації нашої ініціативи. В новоствореній громаді дуже хочеться впровадити електронні петиції та бюджет участі, дуже хотілось би дізнатись всі нюанси впровадження, навчитись самій навчити й залучити молодь до реалізації проєктів, спрямованих на розвиток громади», – додає Людмила Коваль.
Ірина Драгомарецька начальник відділу економічного розвитку та інвестицій Ярмолинецької селищної ради, прокоментувала ситуацію у своїй громаді: «Наша громада створена у грудні 2020 року, тому досвід у застосуванні інструментів участі є незначним та потребує розвитку. Інструменти які ми використовуємо, це збори громадян за місцем проживання, громадські слухання, публічні консультації. Регламентом Ярмолинецької селищної ради передбачено щорічний звіт селищного голови, депутатів селищної ради, старост. Удосконалення потребує такий інструмент участі як електронні петиції. Також недостатньо використовується потенціал консультативно – дорадчих органів у діяльності органу місцевого самоврядування. Статут територіальної громади не затверджувався. Зацікавлені у впровадженні такого інструменту як громадський бюджет».
Вишемірський Ігор головний спеціаліст загального відділу Староушицька ТГ, коротко ділиться успіхами своєї громади: «Ми б хотіли, запровадити в громаді бюджет участі. Використовуємо такі інструменти участі: місцева ініціатива, збори громадян за місцем проживання та громадські слухання. Прийнятий Статут територіальної громади. На даний час проводиться робота щодо створення молодіжної ради.
Віталій Головня, депутат VIII скликання, Полонської міської ТГ, детально прокоментував про ситуацію у своїй громаді: «В міській раді розроблено Громадський бюджет – така чудова ініціатива у налагодженні співпраці влади та жителів громади через реалізацію суспільно важливих проєктів. Досить успішною ініціативою стали оголошення про сесії міської ради та регулярні онлайн-трансляції. Усі жителі мають швидкий доступ до інформації та мають можливість в онлайн -режимі прокоментувати події та Рішення у сесійній залі»
У кінці 2020 року ініціативною групою розробників Плану місцевого економічного розвитку Полонської громади було ініційовано зустріч місцевого бізнесу. Спільно з підприємцями було створено Раду підприємців при міському голові, що позитивно вплинуло на державно-приватне партнерство на місцевому рівні.
Одним із лідерів впровадження інструментів участі на Хмельниччині є Красилівська територіальна громада. Віталій Лось заступник Красилівського міського поділився успіхами громади.
«Впровадження інструменту «громадському бюджету» як європейського інструменту, який допомагає чути жителів громади та вирішувати найбільш актуальні питання, у Красилівській міській територіальній громаді ми розпочали наприкінці 2019 року завдяки ініціативі міського голови Ніли Островської.», – зазначив пан Віталій.
Також у громаді діють такі інструменти участі як місцева ініціатива, збори громадян за місцем проживання, громадські слухання, електронні петиції, публічні консультації, наявність молодіжної ради як консультативно-дорадчого органу при міській раді, звітування міського голови та депутатів міської ради.
«Ми зацікавлені в удосконаленні існуючих та впровадженні нових інструментів громадської участі у прийнятті рішень, оскільки усвідомлюємо важливість налагодження якісної комунікації з місцевими жителями та їх залученні до прийняття рішень в громаді», – підсумував Віталій Лось.
Часто виникає ситуація, що громадяни хочуть звернутися до влади з метою розв’язання питання, але вони не знають механізму, як це зробити. Використання інструментів громадської участі, дозволяють звертатися до влади легітимно та покращити залучення громадян до ухвалення рішень на місцях.
Матеріал підготувала координаторка проєкту “Центр розвитку громадської активності” у Хмельницькій області Ольга Мороз. Проєкт реалізовує громадська організація “Освітньо-аналітичний центр розвитку громад” за підтримки Європейського фонду за демократію (EED).
