Команда громадської організації «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» продовжує опрацьовувати та публікувати матеріали в рамках проєкту «Громади України 2031: можливі сценарії розвитку».
У сьогоднішньому матеріалі ми публікуємо песимістичні сценарії, які можуть чекати територіальні громади України у найближчі десять років. Кожен з експертів презентував свій прогноз та описав можливі ризики, з якими зіштовхнуться органи місцевого самоврядування.
Тарас Баранецький, директор Агенції регіонального розвитку Львівщини.
Частина громад (близько 30%) протягом каденції 2020-2025 рр. виявиться неспроможними. Це призведе до значного переформатування та централізації частини повноважень в державних структурах. «Відтік» кадрів з муніципалітетів в органи державної влади, бізнес. Низька якість публічних послуг, які надають більшість громад. Місцеве самоврядування де-факто залишиться лише на рівні великих міст та частини багатих громад.
Роман Власенко, голова Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області.
Балансуючі державні механізми не спрацьовують і заможні громади стримуються у своєму розвитку, а бідні – стають ще біднішими та неспроможними. Неспроможним громадам доводиться приєднуватись до більш успішних.
Громади, створені «під місцевих феодалів» не показують гарних результатів, на це накладаються випадки підкупу виборців та корупція.
Непрофесійне управління не дає громадам використовувати усі можливості до розвитку.
Місцеві політичні та економічні еліти втрачають довіру громади.
Ресурси громади використовуються не ефективно, бюджет недоотримує фінансів.
Економічний розвиток уповільнюється, відбувається тінізація бізнесу.
Посилюється вплив органів державної влади та можливий відкат реформи децентралізації.
Погіршується добробут громад та громадян, погіршується якість соціальних послуг.
Неспроможні громади втрачають мешканців.
Анатолій Ткачук, директор ГО «Інститут громадянського суспільства»
Найкритичнішими може стати 2021-22 роки. Якщо в Україні Уряд не зможе опанувати ситуацію у економіці, бюджет держави буде суттєво скорочуватись, що вимагатиме пошуку додаткових коштів на загальнодержавні (радше популістичні потреби), які можуть знайти у місцевих бюджетах, простіше кажучи забрати частину коштів з місцевих бюджетів, або передавши на місцеві бюджети фінансування державних повноважень. Так само є ризик для територіальних громад з невизначеністю повноважень районного рівня. Значна частина територіальних громад точно не може забезпечувати виконання таких повноважень, як громадський транспорт, утримання будинків для літніх людей без опіки (кількість яких постійно зростатиме), забезпечення питною водою в умовах дефіциту прісноводних ресурсів, утримання лікарень, потреба у яких зростатиме через старіння населення. Рано чи пізно доведеться наділяти повноваженнями районний рівень, а до того часу частина інфраструктури буде зруйнованою.
До цих проблем, які можуть ускладнити життя територіальних громад додасться проблема не ефективності органів місцевого самоврядування деяких громад – політичні чвари, завеликі витрати на управління, бездумний розподіл земельних ресурсів. Можливі прояви сепаратизму на обласному рівні, що неминуче призведе до згортання повноважень органів місцевого самоврядування, більш жорстку вертикаль виконавчої влади і посилення її впливу на територіальні громади.
Тому зараз і Уряд і Верховна Рада України мають замовити глибоке дослідження можливого розвитку подій в Україні у сфері внутрішньої ситуації, зовнішніх впливів і проектування можливих кроків публічного управління для мінімізації таких викликів.
Роман Лозинський, народний депутат України від партії «ГОЛОС», перший заступник голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Екзистенційний ризик України та місцевого самоврядування, зокрема, – прикривання реформою місцевого самоврядування інтеграцію ТОТ на умовах РФ.
КСУ може визнати реформу децентралізації такою, що суперечить КУ.
Влада може створити систему нагляду за МС, яка даватиме їй змогу «тиснути» на МС.
Влада може створити таку виборчу систему для місцевих виборів, яка дасть їй змогу формувати вигідні їй ОМС, що би заблокувало туди доступ незалежних місцевих політиків.
Місцеві еліти зможуть утримати вплив на місцях та використовуватимуть громади у приватних інтересах, що блокуватиме їх розвиток.
Економічний розвиток України буде надто повільним, аби дозволити державі підтримувати розвиток громад.
Мар’яна Зварич, начальниця управління цифрової трансформації та комунікацій зі ЗМІ Тернопільської міської ради.
Песимітичний сценарій – це масовий виїзд молоді за кордон. Якщо впродовж цих десяти років не зупинити його, на жаль, знизиться якісь фахівців в Україні, а у містах подекуди працюватимуть одні ентузіасти. А розвитку громад без молоді просто не відбудеться. Це дуже поганий сценарій.
Опишіть середньостатистичну громаду України у 2031-му році (за можливості враховуючи наступні аспекти: кооперація між муніципалітетами, прозорість місцевої влади, активність мешканців, залучення зовнішніх ресурсів, міжнародна співпраця, підтримка і розвиток бізнес-активності, розвиток благодійності, місцеві партії.)
Співпраця має бути дуже проста, і вона може реалізовуватися вже сьогодні. Це міжбюджетні трансферти. Спільні проекти для розвитку громад. Спільне фінансування для вирішення проблемних питань.
Громади повинні розуміти, що лише від співпраці виграють усі.
Віталій Безгін , народний депутат України 9-го скликання, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою
Великим ризиком для громад, який може трапитись через 10 років, є те, що переважній більшості нинішніх сільських рад забракує ресурсів для ефективної організації життя у своїх поселеннях — перш за все, кадрових.
Одними із негативних ризиків може бути створення надто великих громад та передавання їм невластивих функцій.
Роман Полікровський, Збаразький міський голова
Песимістичним сценарієм для громад України бачу масштабну депопуляцію, старіння населення, відтік молоді та занепад в першу чергу сільських громад. Некомфортне середовище для життя і відсутність можливостей для розвитку креативної молоді призведе до великої трудової міграції, а як наслідок кадрового голоду і економічного занепаду. Також, є небезпека міграції населення з депресивних країн, яка призведе до створення патерналістського суспільства, яке буде постійно потребувати допомоги з бюджету.
Ситуація з нераціональним використанням земельних ресурсів, а саме роздача земель сільськими радами, не залишаючи земель для залучення інвестицій і створення робочих місць. Високий рівень цифровізації процесів надання соціальних та адміністративних послуг, окрім комфорту, принесе з собою і негативний ефект – скорочення робочих місць як в органах місцевого, так і в сфері послуг.
Враховуючи високу конкуренцію між громадами є велика ймовірність приєднання слабких і мало-спроможних громад до більш сильних, а це в свою чергу принесе певне суспільне напруження та стрес викликаний черговими змінами.
Єлизавета Ясько, народна депутатка України від партії «Слуга народу»
Згортання реформи, коли фінансування та самоврядність громад залишаться лише на папері, а можливості залежатимуть від вміння домовлятися з центральною чи регіональною владою та корупційної спритності. Перетворення децентралізації на феодалізацію чи сепаратистські рухи. Перевищення ОМС громад своїх повноважень, політизація їхньої діяльності. Створення незаконних збройних формувань, що перешкоджатимуть роботі Національної поліції. Перенесення повноважень місцевої влади на рівень областей і районів, а не громад (федералізація).
Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України
Через перегляд децентралізаційної реформи розроблено процедуру про вихід з територіальної громади, якою скористалися декілька десятків територіальних громад. Це стало підставою для призначення місцевих виборів у трансформованих громадах. Територіальні громади в основному не мають бюджетів розвитку. І далі діє районний рівень, який фактично не має повноважень. Громади не мають 80% ПДФО. Все більше територіальних громад звертаються за фінансовою підтримкою до держави. У більшості територіальних громад відсутні бюджети розвитку, коштів, навіть, не вистачає на забезпечення поточних виплат. Погіршились відносини з міжнародними донорами.
Здійснюється тиск на місцеве самоврядування через правоохоронні органи та надвеликі повноваження префектів. Частина органів місцевого самоврядування «паралізовані» через рішення префектів. Центральна влада діє за принципом Макіавеллі «розділяй і пануй».
Опишіть середньостатистичну громаду України у 2031-му році (за можливості враховуючи наступні аспекти: кооперація між муніципалітетами, прозорість місцевої влади, активність мешканців, залучення зовнішніх ресурсів, міжнародна співпраця, підтримка і розвиток бізнес-активності, розвиток благодійності, місцеві партії.)
100% послуг можна отримати онлайн, разом з тим, кожен бажаючий може особисто прийти в муніципалітет за послугою. Діють механізми місцевої демократії. Особливо дієвим залишається громадський бюджет. Активно використовуються механізми онлайн сесій та виконавчих комітетів. На всіх етапах прийняття рішень залучається громадськість. Створені умови для розвитку бізнесу. Доволі строкате партійне представництво, разом з тим в раді є коаліція. Є інвестори та проєкти міжнародної технічної допомоги. Ефективно використовуються механізми співпраці з іншими територіальними громадами.
Віталій Шпак, директор програм Міжнародного республіканського інституту (IRI)
Основний ризик – це політичні та економічні виклики на національному та міжнародному рівнях. Протягом наступних 10 років, українці щонайменше двічі обиратимуть парламент та двічі президента. Результати цих виборів складно передбачити, але поки не можна виключати варіанту розвитку подій, при якому до влади на національному рівні прийдуть політичні сили, для яких керована вертикаль буде важливіша ніж сильні та автономні громади на місцях. Хочеться думати, що цей ризик мінімальний.
Інший політичний ризик на національному рівні полягає в надто повільних реформах, які гальмуватимуть прогресивні процеси на місцях. Насамперед, я маю на увазі подальше відкладення комплексної реформи судочинства та створення дієвих механізмів захисту прав власності. Без цих кроків, неможливо створити умови для інвестицій і розвивати малий і середній бізнес. На місцевому рівні, цілком ймовірним є сценарій перетворення громад на «удільні князівства» впливових бізнес груп (аграрних у першу чергу), які монополізують вплив на окремі громади.
Нагадаємо, що нещодавно ми публікували оптимістичні сценарії розвитку громад України, з якими можна детальніше ознайомитися тут.
