Команда громадської організації «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» проаналізувала всі матеріали в рамках проєкту «Громади України 2031: можливі сценарії розвитку». Ми отримали прогнози від експертів з різних галузей та розділили їх по тематичних блоках.
Сьогодні ми презентуємо вам перший блок питань, який присвячений оптимістичним сценаріям розвитку територіальних громад України впродовж найближчих десяти років. У матеріалі ви знайдете відповіді від кожного експерта та зможете прочитати їхні думки щодо розвитку муніципалітетів.
Тарас Баранецький, директор Агенції регіонального розвитку Львівщини.
Переважна більшість громад (більше 90%), сформованих у 2020 році протягом каденції 2020-2025 рр. доведуть свою спроможність. Лише незначна кількість громад через неспроможність буде приєднана до інших громад. Поступово в управління громад відійдуть традиційно «державні» повноваження – управління лісами, дорогами місцевого значення, архітектурно-будівельний нагляд тощо. Завдяки потужній матеріально-технічній базі органи місцевого самоврядування мають змогу надавати якісні публічні послуги.
Держава не втручається в господарську діяльність громад, лише контролює законність їхньої діяльності.
Громади співпрацюють між собою, завдяки чому мають змогу не лише опитимізовувати поточну діяльність, але й реалізовувати масштабні інфраструктурні проєкти.
Завдяки законодавчим змінам, для всіх громад стали доступними недорогі муніципальні запозичення, завдяки чому громади змогли модернізувати свою інфраструктуру (енергомодернізація, оновлення техніки та обладнання).
Муніципалітети стали потужними гравцями на ринку праці та мають змогу залучати кращих фахівців.
Роман Власенко, голова Сєвєродонецької районної державної адміністрації Луганської області
Громади в Україні – успішні та заможні! В громадах проживають щасливі та самодостатні люди, що приймають активну участь в управлінні громадою.
Місцеве самоврядування – реальне, підкріплене законодавством, повноваженнями та фінансовими ресурсами.
Громади – активний гравець в процесах законотворчості щодо питань місцевого самоврядування, регіонального розвитку, податкової та бюджетної політики в державі.
Активно діють асоціації органів місцевого самоврядування, вони є джерелом законодавчих змін, постійно відбуваються їх консультації з урядом щодо відповідних урядових рішень.
Країною крокує діджиталізація! Якість та швидкість адміністративних послуг покращуються.
В громадах проведена інвентаризація майна та землі, це джерело додаткових доходів громад та економічної активності.
Громади розробляють стратегічні плани розвитку, містобудівну документацію та документи просторового планування.
Головним завданням органів місцевого самоврядування є сприяння економічним активностям в громаді, розбудові інфраструктури та якісним послугам. Крім того, цьому сприяє розвиток залізничного і авіаційного сполучення та мережі автомобільних доріг.
Громади мають можливість залучати кошти європейських фондів та державні фінанси на розвиток інфраструктури.
В країні створені усі можливості для розвитку міжмуніципального співробітництва, державно-приватного партнерства, роботи індустріальних та технологічних парків.
Між громадами формується здорова конкуренція за інвестиції та кадри, формується економічна спеціалізація громад. Успішно розвиваються як міські, так і сільські громади.
Відбувається деполітизація місцевого управління та можлива департизація місцевих виборів – до влади приходять місцеві лідери, чесні, професійні, активні чоловіки та жінки.
Місцеві мешканці об’єднуються в громадські організації, активно розвивається волонтерський рух, в громадах формується партнерство влади, бізнесу та громадськості.
Анатолій Ткачук, Директор ГО «Інститут громадянського суспільства»
Для різних типів територіальних громад сценарії будуть досить різними і не завжди оптимістичними. Найбільш приємний сценарій вимальовується для громад, які є досить компактними за територією і які створені навколо міст у 50-100 тисяч населення. Такі громади мають і матимуть перевагу перед іншими впродовж наступних 10 років. Вони є цілком придатними для розвитку різних видів економічної діяльності, мають змогу забезпечити комфортні умови проживання, особливо враховуючи досить прогресуючу зміну клімату і демографії.
Великі за територією із досить низькою чисельністю громади, які були створені передусім у сільських територіях у своїй більшості чекають складні часи. Значна частина їх ще більше ослабне через скорочення населення, більшість дрібних поселень у таких громадах припинить існування і у складі громади буде лише центральне поселення, можливо навіть у досить привабливому стані, а також низка невеликих радіальних поселень навколо тих, хто хоче жити окремим життям, подалі від скупчень людей.
Великі міста скоріше за все суттєво змінять свій образ. Зміна клімату та структури економіки, бажання людей мати якийсь власний простір поза межами квартири, приведе до часткової рурбанізації таких громад, коли частина міського населення переселиться у приміські мережі нових «сільських» поселень. Натомість у такі міста відбуватиметься приплив імігрантів з країн з високою народжуваністю, що суттєво змінить етнічний склад таких міст. Міські громади, створені навколо найбільший міст поступово перетворюватимуться на мережі громад «другого ярусу», які формуватимуться у зоні впливу таких найбільших міст через вказані вище причини.
Загалом, значна частина нині утворених територіальних громад, за сприятливих умов – замороження військового конфлікту з РФ; формування в Україні ефективної державної влади та економічне зростання, матимуть хороші умови для розвитку у середньострокову перспективу, а от далі ситуація виглядає досить непевною через стрімке скорочення та старіння населення. Тому зараз найбільш важливим завданням органів місцевого самоврядування територіальних громад і держави в цілому є запуск екстрених заходів для зупинення темпів скорочення населення і боротьба за кожну людину, яка має залишитись у громаді чи яку можна залучити у громаду.
Станом на зараз в середньому українські територіальні громади мають досить гарні базові показники для свого розвитку – населення та територія, повноваження та ресурси(відносно ВРП), але рівень ВВП України є надто низьким, а темпи його зростання надто мізерні, аби сподіватись на швидке зростання і зближення по якості життя з країнами ЄС у ці 10 років.
Роман Лозинський, народний депутат України від партії «ГОЛОС», перший заступник голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Перш за все, здобутки реформи адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування (далі – реформа децентралізації) має бути закріплено у Конституції України. Належне закріплення її – запорука того, що її не буде згорнуто. Також важливо, аби внесення змін до КУ в частині децентралізації не було використано для інтеграції ТОТ на умовах РФ. Крім цього, має бути прийнято ряд належних (з точки зору міжнародних стандартів) законів, необхідних для завершення реформи (як-от ЗУ «Про МС», «Про службу в ОМС», тощо).
Ключовим моментом у завершенні реформи має бути система нагляду за органами місцевого самоврядування (далі – ОМС). Сприятливим для незалежності МС буде закріпити так звану «м’яку» модель державного нагляду за ОМС, за якої префект (урядник чи аналог) зможе досягти зупинення рішень ОМС лише через звернення до суду. Отже, першим елементом оптимістичного варіанту розвитку подій буде збереження незалежності ОМС навіть після створення ефективної системи нагляду.
Повинна діяти належна система виборів ОМС. Має бути забезпечено представництво усіх частин громади у раді громади та можливість пройти в ОМС «без поклону» перед великими політичним силами та «захмарними» заставами.
Велику роль гратиме економічний розвиток України. Якщо не буде економічних криз, громади зможуть крок за кроком багатіти. Цей чинник також визначатиме спроможність держави фінансово підтримувати громади та використовувати державні кошти для стимулювання розвитку громад.
Механізм конкуренції громад між собою може суттєво стимулювати цей розвиток. Керівництво громад, які програють у цій конкуренції, нестиме політичну відповідальність та втрачатиме владу на користь нових політичних еліт.
Крім державного нагляду, за місцевою владою наглядитиме локальне громадянське суспільство, яке сформується, зокрема, завдяки збільшенню прозорості діяльності ОМС. Саме забезпечення прозорості ОМС дасть місцевим активістам можливість вказувати громаді на помилки місцевої влади та потім, ймовірно, самим прийти до влади в громаді.
Важливим елементом розвитку громад має стати впровадження інновацій та принципів сталого розвитку. «Догнати» західні країни на рівні ОМС неможливо буде без екстраординарних технологічних рішень, при цьому не забуваючи про захист довкілля та раціональне використання ресурсів громади.
Ще одною рисою МС України за умов здійснення оптимістичного сценарію буде подолання нерівності між громадами та в рамках однієї громади. Попри згадану вище роль конкуренції, держава (та регіональна влада) повинна стимулювати зменшення розриву у розвитку громад та центру та периферії. В цьому сенсі важливими інструментами є посилення співпраці громад (зокрема, механізм міських агломерацій).
Мар’яна Зварич, начальниця управління цифрової трансформації та комунікацій зі ЗМІ Тернопільської міської ради.
Цифровізований. Мрію, що розпочаті у попередні роки державні реформи у сфері діджиталізації будуть успішно розвиватися. Хочеться бачити, що великі і малі громади будуть рівними у доступі до інтернету, до різних онлайн-сервісів, до нових смарт-можливостей.
Чудово буде бачити, що молодь не виїжджаєте з невеликих міст та містечок, а успішно розвиває свої громади.
Віталій Безгін, Народний депутат України 9-го скликання, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою
Значна більшість громад покаже свою ефективність і спроможність протягом наступних 10 років. Реформа децентралізації сягне вищої сходинки і громади отримають «державні» повноваження в управлінні, які будуть спрямовані на відновлення базової соціальної та комунальної інфраструктури в таких пріоритетних сферах діяльності, як енергоефективність, охорона здоров’я, охорона навколишнього середовища та водопостачання, розвиток малого аграрного бізнесу, відновлення житлового сектору, впровадження технологій «розумних міст» для підвищення якості надання адміністративних послуг та створення більш комфортних умов проживання.
Поширюватимуться інноваційні підходи щодо спільного планування та сприяння сталому соціально-економічному розвитку на місцевому рівні.
Роман Полікровський, Збаразький міський голова
Оптимістичний сценарій для розвитку громад України я бачу в ефективному використанні ресурсів, насамперед, людських, а також природніх. Вдале використання географічних та історичних особливостей територій. Усвідомлення громадою (влада+жителі) того, що в більшій мірі їх майбутнє залежить від них самих дасть хороший поштовх до економічного розвитку. Розвиток креативних ідей, стартапів має культивуватись місцевою владою і бути підтриманий законодавчими ініціативами. Законодавство має стимулювати місцевий розвиток і давати усі передумови для створення комфортного середовища проживання та діяльності населення. Розширення повноважень місцевого самоврядування, ріст конкурентності громад. Високий рівень цифровізації адміністративних послуг та різних сфер життя людини.
Єлизавета Ясько, Народна депутатка України від партії «Слуга народу»
Реформа не буде згорнута, а, навпаки, гармонійно завершена. Будуть чітко розмежовані повноваження, рух коштів, система органів влади на рівнях громада-район-область. Виокремляться громади-лідери – фінансово самодостатні, з сильними керівниками, які стануть прикладами для інших. Саме там громадяни отримуватимуть послуги та користуватимуться інфраструктурою справді європейського рівня. Вони ж активно залучатимуть зовнішнє фінансування для виходу на новий рівень і реалізацію суперамбітних проєктів (нові потужні підприємства, курорти європейського рівня, великі інфраструктурні об’єкти тощо).
Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України
Прийнято нові закони «Про місцеве самоврядування» та «Про службу в органах місцевого самоврядування», Муніципальний кодекс – встановлено адекватні правила для місцевого самоврядування. Зникла ідея префектів. Контроль за місцевим самоврядуванням здійснюється правоохоронними органами, а зупинення рішень – судами. Місцеві державні адміністрації, у разі виявлення порушень з боку місцевого самоврядування, звертаються до правоохоронних органів і суду.
80% ПДФО зараховується на базовий рівень. Завдяки внесеним змінам до Конституції України діє дворівнева система місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради на базовому рівні та обласні ради на регіональному. На законодавчому рівні закріплено поняття «муніципалітет», а голови рад вже офіційно називаються «мерами». Ефективно діють агломерації. Завдяки вдалому законодавству та активності територіальних громад утворилася Київська, Львівська, Дніпропетровська, Харківська, Одеська агломерації.
Запрацювали індустріальні парки та ефективно функціонує Дія сіті (з тіні вийшла ІТ-сфера). До України почали приїздити заробітчани.
Органи державної влади проводять публічні консультації з громадськістю і місцевим самоврядуванням, є ефективна взаємодія.
Ефективно використовується ДФРР на конкурсних засадах, зникла субвенція на соціально-економічний розвиток. Усі субвенції з державного бюджету надаються на конкурсних засадах.
Віталій Шпак, директор програм Міжнародного республіканського інституту (IRI)
Без жодного сумніву, перехід на нові принципи організації влади на місцевому рівні та збільшення повноважень місцевих органів влади, – це найкраща історія успіху і реформ України останнього десятиліття. Децентралізація заклала основи для зміни політичної культури в країні, яка складно і довго переживає наслідки тоталітарної системи врядування. Нова політична культура передбачає суттєво більший рівень свободи та відповідальності, а також нові стимули для ініціативи та пошуку креативних рішень.
Звичайно, це тільки початок. У наступні 10 років критично важливо продовжувати розвивати законодавчі основи та створювати умови для подальшого розвитку громад.
За оптимістичного сценарію, наступне десятиліття буде етапом серйозної конкуренції між громадами. Вони змагатимуться за внутрішні та зовнішні інвестиції, кваліфікованих працівників, інфраструктурні проекти тощо. Через 10 років в Україні сформується група з 40-50 сильних громад, які задаватимуть тон і управлінські рішення яких копіюватимуть інші. Це насамперед будуть ті громади, яким вдасться сформувати сильні професійні команди та знайти дієві механізми залучення місцевих мешканців до змін. Мені б хотілося, щоб це були ті громади, про які сьогодні мало що відомо.
Важливо розуміти, що успіх української системи місцевого врядування буде прикладом для наслідування для інших пост-радянських держав, в яких досі панує авторитарний устрій. Це матиме позитивний довгостроковий вплив для України також.
Ось такими є позитивні сценарії розвитку українських територіальних громад у найближчі десять років. Стежте за нашими новинами, невдовзі ми опублікуємо наступний матеріал з прогнозами експертів.
