Завідувачка Центру культурних послуг с. Саджавка управління культури та туризму Коломийської міської ради, голова ГО «Територія Жінок Івано-Франківщини» та голова Молодіжної ради с. Саджавка Мирослава Березовська, яка переконана, що дуже важливо допомагати молодим людям рухатися до поставлених цілей, в інтерв’ю для нашої рубрики «Історії нескорених» наголосила, що головне нині – бути корисними своїми справами та вчинками, які наближатимуть Перемогу України, розповіла, як вдалося адаптувати свою діяльність в умовах війни, що зробить найперше після її закінчення і якою бачить повоєнну Україну.
– Мирославо, розкажіть про себе, свої хобі
– Літо. Це друге літо для нашого українського народу, яке забирає українських синів та дочок. Війна… Страшна кривава війна… Для багатьох цей час став переломним та важким для сприйняття, а для більшості – це час боротьби, допомоги, підтримки та вірності своїй країні і ЗСУ
Я Березовська Мирослава Романівна, народилася 1 листопада 1989 р. у мальовничому селі Саджавка Коломийської ТГ Івано-Франківської області, що розташоване на берегах річки Прут. У 2007 р. закінчила 11 клас Саджавської ЗОШ І-ІІІ ст. та вступила у Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича на філологічний факультет. У 2012 р. закінчила магістратуру ЧНУ. Із 2011 р. по 2013 р. працювала в Іванівецькому ліцеї бібліотекарем, із 2012 р. по 2022 р. – вчителем зарубіжної літератури та класним керівником у Саджавському ліцеї. У 2021 мала своїх найкращих випускників, які пішли у доросле життя.
Дуже пишаюся всіма своїми дорослими, вихованими і впевненими в собі учнями, та завжди пригадую наші проєкти, поїздки, смішні історії та все, що ми зуміли спільно зробити.
Також була і Коломийська міська рада та «Сервісний центр закладів культури». Із 1 вересня 2022 р. очолюю Центр культурих послуг с. Саджавка.
Протягом років своєї роботи із дітьми та молоддю зрозуміла: кожна людина – це окрема особистість, окремий всесвіт, окремий світ сприйняття. Кожен із них може багато чого зробити, але боїться виходити із зони комфорту. І в цьому їм потрібно допомагати та розвивати їхні приховані таланти і можливості. Кожному притаманно робити добрі справи, але іноді страшно себе проявити. Саме це допомагає рухатися вперед по життю та спонукати до дії всіх, хто мене оточує, хто близький по духу, хто хоче змінюватися і змінювати.
Протягом років роботи із учнями ми дуже багато разів брали участь у різних обласних, всеукраїнських, міжнародних проєктах, конкурсах та заходах.
Коли мене запитують про моє хобі я з гордістю кажу: «Моє хобі – це моя робота, моя робота – це моє хобі», тому що все те, що ми спільно організовуємо, що спільно впроваджуємо в життя – це справді потрібно любити та мати велике бажання допомагати молодим людям рухатися до поставлених цілей.
– Опишіть себе для читачів одним реченням.
– Вірити в можливості дітей і молоді та допомагати їм у реалізації їхніх задумів, адже їхні цікаві проєкти та щасливі очі – запорука сильної України.
– Чим ви займалися до війни? Якими своїми проєктами найбільше пишаєтеся?
– Хотіла б розповісти про відважну та впевнену у перемозі молодь із с. Саджавка Коломийської ТГ. Ця молодь – це рушійна сила, яка не боїться викликів, не боїться труднощів та важких завдань. Ця молодь – це представники Молодіжної ради с. Саджавка.
До повномасштабного вторгнення пріоритетом Молодіжної ради був розвиток молодіжної політики та розвиток молоді і дітей нашого села та громади. Ми створили Молодіжну раду 12 лютого 2020 р., щоб давати можливості для розвитку молодим людям нашого села, активізувати їхні можливості та розбудити всіх тих, хто просто гортав стрічку в телефоні чи комп’ютері. Із лютого 2020 по лютий 2022 р. ми організовували різні цікаві освітні, культурні та спортивні заходи, фестивалі, брали участь у Всеукраїнських та Міжнародних проєктах, подорожували Україною, ми давали можливості нашій молоді відкривати себе, навчатися та просто жити із впевненістю в завтрашньому дні. І все було добре. Навіть найпасивніша молодь чи діти також почали об’єднуватися і брати участь у наших заходах.
Але є проєкти, якими ми дуже пишаємося – це участь у Міжнародному проєкті «Книга Добра» від БФ «Чисті серцем», це культурно-освітній обмін досвідом між Україною та Марокко, це наш 31-метровий прапор, який об’їздив всю Україну, збираючи слова підтримки та подяки нашим військовим, це фестиваль «Петра над Прутом» у Саджавці, проєкт «Єднання саджачан» – вітання до Великодніх свят жителів нашого села із різних куточків світу, це годити толерантності та тижні добрих справ, це футбольні й волейбольні турніри та багато інших, які запам’яталися. Але ми віримо, що все попереду.
Але найбільшою гордістю для мене є мої випускники 2021 р. Це неймовірні діти, які завжди прийдуть на допомогу та відгукнуться будь-коли та із будь-якої країни світу. Вони молодці, пишаюся ними.
Та в один момент все ніби зупинилося…
– Громадський сектор: чому саме таку діяльність обрали для себе?
– Громадська діяльність близька мені до душі, оскільки сприяє налагодити роботу з молоддю та допомогти їм реалізувати цікаві ідеї та задуми.
– Чи вам вдалося адаптувати свою діяльність в умовах війни? Що було найважчим для вас?
– Ми зрозуміли, що саме громадська робота, якою ми займалися, яку ми добре знаємо дасть можливість опанувати, передовсім, себе і зможемо допомагати іншим.
24 лютого 2022 р. розпочалося повномасштабне вторгнення…Цей день був важкий, дуже важкий… І взявши себе в руки, ми 25 лютого зібрали засідання Мололіжної ради і проговорили всю можливу допомогу, яку ми можемо організувати та надати.
Перш за все ми організували співпрацю із ГО «Територія Жінок Івано-Франківщини» від Всеукраїнської ГО «Територія Жінок». Саме ця співпраця дала можливість знаходити все, що нам було необхідно для військових ЗСУ та ВПО. Другим кроком Молодіжної ради та ГО «Територія Жінок Івано-Франківщини» була організація збору всього, що потребували військові, а коли почали до нас переїжджати ВПО то й для них також збирали все необхідне. Переломним моментом для кожного із Молодіжної ради стало розуміння, що ми молоді люди, які прагнули просто жити, які мріяли про щасливе майбутнє, які хотіли навчатися і подорожувати маємо шукати укриття, щоб залишитися живими. Ми бачили і бачимо людей, які до нас приїжджають із окупованих територій… І це важко, вони врятувалися від смерті і все ж таки надіються, що колись повернуться до своїх домівок.
Ми зрозуміли, що знайти продукти харчування, амуніцію, одяг, все потрібне військовим чи ВПО – це набагато простіше ніж побачити і вислухати людину, яка залишилася без нічого у великому світі. Але кожен із нас із кожним днем починав розуміти, що психологічна підтримка це дуже важливо. Тому ми із квітня 2022 р. почали запускати різні тренінги, дні знайомств, активності для дітей, курси української та англійської мови, психологічну підтримку, залучали ВПО до волонтерства. І це давало свій результат – люди знайомилися, відкривалися, спілкувалися та відволікалися від ввсього, що пережили.
Члени Молодіжної ради протягом цього року змогли зробити дуже багато різних проєктів, заходів, таборів, активносте й. Любов до своєї справи, нові можливості для молоді та ВПО – саме це мотивує рухатися вперед, розвивати дітей та молодь нашого села, громади, України. Також ті, хто знаходиться за межами нашої країни нам дуже допомагають та підтримують. Найголовніше, що наші мрії стають ціллю, а ціль реальністю.
Кожен із нас у Молодіжній раді – це окрема особистість, це цікаві ідеї та ініціативи, кожен із нас креативний та цілеспрямований і це дуже важливо для подальшого розвиту та руху вперед нашого консультативно-дорадчого органу, Всеукраїнської ГО «Територія Жінок» та Центру культурних послуг. Спільна робота дає результати. Головне в цьому житті – бути корисними своїми справами та вчинками, які наближатимуть перемогу нашої рідної України.
Спочатку це все здалося недосяжним, важким, була невизначеність у всьому, що відбувається, але мотивація, впевненість і рішучість перемогли. Якщо ми просто сядемо, опустимо руки, плакатимемо – нічого не зміниться. Якщо для перемоги ми нічого не робитимемо – ми її не побачимо. Якщо дітей та молодь у такий час не задіювати до активностей, не працювати із ними, то Україна сильною ніколи не стане… Ми зобов’язані покласти перед собою завдання: «Розвиток дітей та молоді – щасливе майбутнє нашої країни»
– Що найбільше мотивує вас продовжувати займатися своєю улюбленою справою?
– Мотивують мене діти і молодь, з якими працюю, в яких дуже багато ідей, часом перепочити немає часу, тому що для них важливо бачити якісний результат. А коли є результат, то вони починають долучатися до всього іншого. Мотивує – сім’я, яка завжди підтримує та допомагає.
– Чим ваша організація може бути корисною для інших?
– Молодіжна рада с. Саджавка – консультативно-дорадчий орган та ГО «Територія Жінок» – це потужні організації, які не бояться змін та проблем. Вони шукають вихід із різних ситуацій і дають найкращий результат. Кожен член МР – відкритий до спілкування та вирішення різних завдань для дітей та молоді. Це можливість рухатися вперед. Знайомитися із різними цікавими особистостями, шукати підтримку в реалізації проєктів. А ідей у нас дуже багато, які допомагають розвивати молодіжну політику.
«Територія Жінок» – це надзвичайно велика допомога ЗСУ. Найбільшу підтримку від ГО «Територія Жінок» військові отримують із Києва та інших країн світу, чому сприяє громадська організація.
– На вашу думку, як під впливом війни зміниться сфера, у якій ви працюєте?
– Змінилося і змінюється чимало в усіх сферах. І як би це важко для сприйняття не було, але війна не закінчується… І нам у таких реаліях жити. Все стало інше, сприйняття реальності стало інше, навчання та заходи стали зовсім іншими.
Війна змінила нас усіх, змінила увесь світ. Робота із молоддю та дітьми змінилася, робота із дорослими змінилася. В кожного своє бачення ситуації в країні, свої відчуття та свої мрії про день, коли скажуть: «Україна перемогла!». Змінилося все довкола. Перед нами велике завдання – чути потреби молоді та допомагати їй реалізовувати цікаві ідеї. Зміни нас роблять сильнішими та рішучими. Коли ми аналізуємо, які ми були до війни і тепер, у час війни, виглядає, що це різні люди. Але ні, це ми, просто сильніші і витриваліші.
– Що зробите перше після закінчення війни?
– Ми іноді говоримо про те, що ми зробимо, коли Україна переможе – ми не зупинимося на досягнутому, будемо рухатися впевнено вперед до відновлення нашої країни.
– Україна після війни – якою вона буде?
–Україна після війни буде вільною. Вона буде понівеченою, але сильною. Вона буде сумною і водночас веселою. Україна буде країною світового рівня, яка стала на захист всього світу. Україна була, є і буде!
Матеріал підготувала координаторка хабу громадської активності в Івано-Франківській області Оксана Процюк. Проєкт «NGO relocation» реалізовує команда громадської організації «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» у партнерстві з Національним фондом на підтримку демократії (NED).
