Ми продовжуємо наповнювати рубрику #ЛідериЗмін новими та надихаючими матеріалами. Сьогодні ми розповідаємо про Дмитра Глобака – директора ліцею в Глибоцькій громаді Чернівецької області, депутата місцевої ради, громадського діяча і просто небайдужого громадянина, який вболіває за свою громаду.
Саме таке враження склалось у нас після розмови з паном Дмитром про громадську активність. В інтерв’ю ви зустрінете розповіді про створену громадську організацію, яка просуває розвиток громадської активності, реалізовані проєкти, ліцей як експериментальний майданчик для громади.
- Пане Дмитро, Ви працюєте директором ліцею, депутатом місцевої ради, ось знову обрались. Чи вдається співпрацювати з громадськими активістами?
Загалом я поділяю активістів за напрямками і сферами їхньої діяльності. Є такі сфери в яких я не працюю, тож зрозуміло, що тут співпраці немає. Я маю як свої ідеї, так працюю й з тими, хто хоче реалізувати свої, а я бачу можливості втілення в життя цих ідей, як їх можна впровадити з користю для громади. Ось, наприклад, з останнього. У нас є така неофіційна мережа друзів, які займаються громадською діяльністю в громадах Буковини. Ми вже напрацювали певну модель співпраці – консультуємо одне одного або допомагаємо з різних питань, є навіть реалізовані спільні проєкти. Останнім спільним результатом роботи стало входження трьох громадських організацій до «Карпатської платформи» [мережа для співпраці організацій та представників громадського сектору з 4 країн – України, Польщі, Угорщини та Словаччини], а загалом від української сторони є 10 організацій. Тепер ми маємо можливість спілкуватись на цій платформі з громадськими активістами з інших країни. Якщо маємо схожі ідеї або проблеми і шляхи їх вирішення, то надаємо консультації одне одному. Також це хороша нагода знайти партнерів закордоном для реалізації спільних проєктів.
А ідея створення громадської організації виникла якраз після участі в Школі локальної демократії, яку організовував «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад». Тобто саме вони дали поштовх створити організацію, бо до того я працював просто як людина. Назвали ми організацію «Простір розвитку громад» й вже з 2018 року маємо три реалізованих проєкти, залучивши більше 410 тис. грн. А долучено до різних активностей близько 135 людей з Глибоцької громади та інших.
Минулі два роки представники громадської організації брали участь в такому проєкті як «Децентралізація приносить прозорість та ефективність в медицині та освіті (ДІЄМО)»: долучались до розробки ідеї «бюджет для громадян»; створили одну з перших, якщо не першу, у Чернівецькій області наглядову раду у закладі освіти; розробили положення, яке було підтримано депутатами на сесії ради про формування наглядових або піклувальних рад при комунальних закладах. І ми вже маємо перші позитивні рішення саме завдяки ініціативі членів наглядової ради – ввели в закладі освіти мультифункціональне меню, тобто діти мають можливість обрати, що їм їсти. Тому це «жива» організація, а не створена просто на папері. Бо якось я переглядав реєстр громадських організацій в Глибоцькому районі. Зареєстровано близько 130, а по факту діючих може дві, може три.
- Які виклики були перед вами в громадському секторі?
Основний виклик я бачу такий – не можна бути просто споживачем в громаді. Треба, щоб знаходилось якомога більше людей, які хочуть реально долучитись до покращень в громаді. Я через свою громадську діяльність хочу нести позитив громаді. Це можуть бути якісь тверді проєкти і щось матеріальне, або м’які й щось нематеріальне, головне – дати людям розвиватись самостійно і розвивати свою громаду. Тобто моя позиція, що я не маю бути просто споживачем тут, де я живу і працюю, а мушу працювати, щоб громада отримала позитив від мене і моєї діяльності.
- Соціологи стверджують, що наразі в Україні лише 3-5% мешканців є активними. Яка ситуація у вашій громаді?
Звісно, дослідження я не проводив, але маю такий, на мою думку, показовий, приклад. Ми подавали проєкт на конкурсний відбір щодо отримання субвенції з державного бюджету на реконструкцію існуючого майданчика під мультифункціональний. Тепер там будь-хто може вільно грати в баскетбол, волейбол, теніс та бадмінтон [онлайн-трансляція з майданчика доступна тут]. У людей була ідея, я ж побачив цей їхній «двіж» і запропонував свою допомогу: попередньо ми узгодили з керівником громади чи є в нас 50% на співфінансування. Відповідь була позитивна, тож далі все закрутилось і ми буквально за вихідні підготували заявку, розробили проєктно-кошторисну документацію. Після внесення рекомендованих змін до проєкту і його захисту головою громади ми перемогли. То до чого я веду. В кінці я підрахував скільки людей було задіяно на різних стадіях підготовки та завершення цього проєкту – вийшло 30 осіб. І якби хоч хтось один з тридцяти не спрацював, то проєкт не був би реалізований. Подавачем заявки була Глибоцька селищна рада, а підготовкою проєкту, його супроводом впродовж впровадження займалась наша організація.
Але було й те, що ввігнало мене в певний ступор. Це кількість людей, які готові просто критикувати. Це люди, які мають високу зацікавленість в реалізації проєкту, але низький рівень впливу на нього. Й тут в нагоді стало одне з навчань, які проходив раніше, бо згадав отримані там знання. Якщо у вас є інноваційний проєкт і з ним не погоджується 10% мешканців, то даний ризик нівелюється і можете впевнено крокувати далі. Тож я забув за тих декількох критиків й припинив реагувати на їхні зауваження. Ну і був правий, бо тепер зрозумів, що люди просто готувались до виборів раніше, аніж я.
- Якими проєктами Ви найбільше пишаєтеся?
Завдяки одному проєкту ми почали в ліцеї навчати дітей енергоефективності, а далі ми змогли впровадити енергоменеджмент в громаді й відкрити відповідну посаду, щоб окрема людина цим займалась. По суті з чисто освітнього проєкту в одному закладі ця ідея переросла у окремий напрям роботи в громаді. Чим я пишаюсь, так це тим, що наш ліцей є своєрідним експериментальним майданчиком – спочатку ми щось впроваджуємо в себе, а далі це транслюється на всю громаду. Так було зі згаданою енергоефективністю, перед тим – популяризації сортування сміття, запрошення волонтерів Корпусу миру.
- А що вас надихає і спонукає до такої активної громадської діяльності?
Мені приносить задоволення поширювати наш досвід з ліцею щодо підготовки проєктів для інших шкіл громади. Ось ми одними з перших в області виграли спортивний майданчик від Фонду Кличко «Борись за свою мрію». Після нас ще дві школи Глибоцького району також виграли майданчики і ми ділились з ними своїми напрацюваннями. Коли є реальний приклад, що ось тут ваші сусіди виграли, а не «хтось, десь, колись», то це спонукає до роботи. Таку ж ретрансляцію отримали й інші проєкти від Фонду Кличко – «Посилка успіху» та «Школа успіху».
- І наостанок – Ваша порада активістам, які тільки розпочинають свій шлях.
Головне не розчаровуватись. Перший проєкт, який я виграв, це десь 8-й поданий був. Але всі 7 попередніх надали мені досвіду. Це було десь в 2011-2012 році. Тож це моя основна порада всім, хто прагне працювати на благо своїх сіл і міст – не розчаровуйтесь і боріться за свою мрію, бо хто не планує перемоги, той планує поразку.
Матеріал підготовлений координатором проєкту «Центр розвитку громадської активності» в Чернівецькій області Андрієм Кучураном.
