Програма «U-LEAD з Європою» працює над тим, щоб допомогти територіальним громадам підвищити рівень залучення громадян до бюджетного процесу. Одним із таких інструментів є громадський бюджет.
У «U-LEAD з Європою» організували інформаційну сесію щодо запровадження громадського бюджету. Представникам територіальних громад розповіли про алгоритм та інструменти запровадження громадського бюджету в період дії воєнного стану, включаючи переваги та виклики цього процесу.
«Територіальні громади в умовах війни зіштовхнулися з низкою викликів, особливо це стосується питання управління місцевими фінансами. У громадах проводять оптимізацію та обирають найбільш пріоритетні напрямки спрямування коштів. Запровадження громадського бюджету може допомогти зняти соціальну напругу та долучити жителів до визначення напрямків витрачання коштів місцевих бюджетів. Тому ми вирішили через тематику «громадського бюджету» показати радам як жителі громади можуть впливати на витрачання бюджетних коштів, – зазначила радниця з питань децентралізації та місцевого самоврядування Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Вінницькій області Людмила Гурба.
В умовах війни далеко не всі територіальні громади мають можливість запровадити громадський бюджет, враховуючи низку фінансових, організаційних та інших викликів.
«Кошти місцевих бюджетів переважно спрямовуються на функціонування бюджетних установ та задоволення соціальних потреб жителів громади. Ми бачимо випадки, що, навіть в умовах воєнного стану, жителі громад хочуть та мають право на отримання інформації про те, як саме відбувається управління бюджетним процесом. Громадськість хоче брати участь в управлінні бюджетними коштами та контролювати процес їх використання», – наголосила радниця з питань муніципальних фінансів та управління Регіонального офісу U-LEAD у Кіровоградській області Олена Савченко.
За словами експертки, якщо в територіальної громади є фінансова та організаційна спроможність запровадити громадський бюджет в умовах воєнного стану, то таку можливість необхідно використовувати.
«Громадський бюджет – це інструмент залучення громадськості до бюджетного процесу, в рамках якого громадяни наділяються відповідальністю за розподіл, використання та контроль за використанням бюджетних коштів», – наголосила експертка.
При впровадженні громадського бюджету слід брати до уваги низку нормативно-правових документів. Фахівці територіальних громад мають враховувати норми ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997р., Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо механізмів участі громадськості у бюджетному процесі на місцевому рівні» №94 від 03.03.2020 р. та Постанови КМУ «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» №996 від 03.11.2010 р.
«В Україні, крім територіальних громад під окупацією, є тилові громади, які повинні якісно забезпечувати своїх жителів усім необхідним. Допомога військовим у пріоритеті, але соціальна складова також дуже важлива. Громади, які приймають велику кількість внутрішньо переміщених осіб, не були готові до збільшення чисельності своїх жителів, не кажучи вже житловий фонд та інші заклади. Відповідно структура видатків таких громад відрізняється від тих, які безпосередньо опинилися на лінії фронту чи під окупацією. У тилових громадах соціальна інтеграція та адаптація ВПО, проведення благоустрою чи певних ремонтних робіт залишаються актуальними», – ділиться Олена Савченко.
Експертка проаналізувала Постанову КМУ №590 від 09.06.2021 р. «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану», яка на думку багатьох представників громад може стати на заваді виконання громадського бюджету.
«У цій Постанові не визначається перелік видатків, які заборонені. Натомість у ній визначені перша, друга та третя черги видатків, які слугують для створення пріоритетності, а в примітках платежів вказується інформація щодо цієї послідовності», – пояснила експертка.
Вона наголосила, що громадський бюджет в умовах воєнного стану може стати інструментом відновлення місцевої демократії та втілення спільних соціальних ініціатив.
«Оскільки нині на перший план виходить підтримка військових та цивільний захист населення, то цей інструмент може дозволити реалізовувати ініціативи в подібних напрямках. Є вже чимало таких прикладів з громад, які відновили або запровадили в умовах воєнного стану громадський бюджет та втілили соціальні ініціативи. Наприклад, це облаштування укриттів, проведення навчань для цивільних чи організація таборів для військовослужбовців», – додала Олена Савченко.
Запровадження громадського бюджету вимагає від територіальних дотримання чітких організаційних кроків, які включають створення робочої групи, визначення фінансових можливостей, напрацювання положення та його прийняття відповідною місцевою радою. Експертки U-LEAD детально розповіли про алгоритм запровадження громадського бюджету та проаналізували основні складові структури положення.
Радниця з питань децентралізації та місцевого самоврядування Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Луганській області Тетяна Філатова поділилася інструментами реалізації громадського бюджету та залучення до цього процесу жителів територіальних громад.
«Основна мета запровадження громадського бюджету – активізація мешканців громади для вирішення суспільно значущих питань. Це буде відображатися у проєктах та ініціативах, які будуть подані від жителів територіальної громади. Також цей інструмент допоможе налагодити взаємодію з громадськістю та сприятиме соціальній інтеграції», – зазначила Тетяна Філатова.
Експертка презентувала учасникам заходу підходи для проведення інформаційних кампаній щодо запуску громадського бюджету, розповіла про основні канали та форми комунікації з мешканцями. Тетяна Філатова підкреслила, що при запровадженні громадського бюджету інформаційній діяльності та комунікації з жителями слід приділятися дуже багато уваги, щоб в них було чітке розуміння усіх процесів та не виникало питань щодо прозорості.
«Запровадження громадського бюджету має свої переваги як для органів місцевого самоврядування, так і для самих жителів громади. Громадськість отримує інструмент, за допомогою якого може отримати кошти для реалізації власних проєктів. Керівництво ОМС отримує ж можливість побачити підтримку у певних ініціативах та краще вивчити думку жителів подальшого розвитку громади. У результаті покращується взаємодія, а громадськість бачить та розуміє, що їхні пропозиції та думка враховуються», – підсумувала Людмила Гурба.
