fbpx

Сергій Адамович: «Найвільніше почуваюся саме в громадському секторі»

  • 11.01.2021
Share on facebook
Поширити

секторі»

Координатор ГО «Поступовий гурт франківців», доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Юридичного інституту ПНУ ім. В. Стефаника Сергій Адамович наголосив, що саме студенти, які не мають в своїй свідомості нашарувань і фобій радянської епохи, є для нього мотивацією працювати далі, а від громадської діяльності отримує моральну сатисфакцію, звернув увагу, що основна проблема активістів – це внутрішнє перегоряння. Для того, щоб цього не сталося, порадив шукати людей, які поділяють ваші цілі та ідеали, й так буде легше реалізовувати свої задуми.

Пане Сергію, недавно громадська організація «Поступовий гурт франківців», яку Ви очолюєте, перемогла у конкурсі громадських активістів «Золотий фліпчарт», організованому «Освітньо-аналітичним центром розвитку громад». Що означає для Вас ця перемога?

Поява «Золотого фліпчарту» була вимогою часу, бо до сьогодні не існувало громадської платформи, яка б давала оцінку діяльності громадських організацій і активістів. Сподіваюся, що «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» продовжить цю добру справу в наступні роки і зробить її традиційною.

– Розкажіть про себе, свої хобі.

– Кажуть, що найкраще, коли робота співпадає з хобі. У мене так і є. І робота в виші, й історична наука є для мене приємним заняттям. Від громадської діяльності отримую моральну сатисфакцію. А ще є одне захоплення – грибне полювання. Мрію відкрити унікальний заклад харчування, де б більшість блюд були на основі грибів.

– Як Вас можна описати читачам одним реченням?

– Людина, якій подобається бути корисною людям

–  Ви доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Навчально-наукового Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Чи залучаєте до громадської роботи своїх студентів?

– Саме студенти, які не мають в своїй свідомості нашарувань і фобій радянської епохи, є для мене мотивацією працювати далі. І, звичайно, що вони складають людську основу всіх проєктів.

– Коли й чому розпочали громадську діяльність? Що спонукало вас до цього?

– Так, склалося, що я бачив суспільні процеси і як науковець, і як депутат обласної ради, і як держслужбовець достатньо високого рангу. Але найвільніше себе почуваєш саме в громадському секторі. А кожна людина ж прагне до більшої свободи.

– Пам’ятаєте, який проєкт був першим?

– Першим, чим зайнялися на початку 2015 р. було надання юридичної допомоги нашим воякам і сприяння родинам, що мали дітей з розладами аутичного спектру. А потім було дуже багато різних проєктів.

– Які виклики були перед вами?

– Основними викликами були пошуки коштів для реалізації проєктів, боротьба з бюрократичними перепонами, а решта якось давалося легко. Адже, коли ти робиш добру справу, то рано чи пізно приречений на успіх.

– Соціологи стверджують, що наразі в Україні лише 3-5 відсотків мешканців є активними. Яка ситуація в Івано-Франківській територіальній громаді?

– Думаю, що цей відсоток такий же і в нашій області та й згідно з теорією еліт, він не може бути більшим.

– Якими проєктами найбільше пишаєтеся? Які у них джерела фінансування і де Ви його шукаєте?

– Всі проєкти, як діти, є дорогими. Вони різні за спрямуванням – це історико-гуманітарні, правозахисні, екологічні, освітні ініціативи. З останніх це дослідження архівів СБУ – «Нереабілітована пам’ять», фестиваль «Галицьке лицарство», опіка над цвинтарями Першої світової війни. Джерела фінансування у нас різні – від членських внесків і грантових коштів до ресурсів Держбюджету.

– Чим організація «Поступовий гурт франківців» може бути корисною для інших?

– Організація живе за принципом: «Ми допоможемо реалізувати твою добру ідею, а потім, ти допомагатимеш в реалізації ідей своїх колег з організації».

– Що мотивує вас займатися громадською діяльністю? Які основні цілі та плани на майбутнє?

– Якось не вдається стояти осторонь від громади. Поступовці планують продовжити всі проєкти, які реалізовують нині. Це і опіка над військовими похованнями Першої світової війни, і популяризація давнього Галича і проєкт «Нереабілітована пам’ять». А до того ж є амбітні плани на нові проекти.

– Що порадите активістам, які тільки розпочинають свій шлях?

– Основна проблема активістів – це внутрішнє перегоряння. Для того, щоб цього не сталося, шукайте людей, які поділяють ваші цілі та ідеали. І вам буде легше реалізовувати свої задуми.

Матеріал підготувала координатора проєкту «Центр розвитку громадської активності» в Івано-Франківській області Оксана Процюк.

Експерти партнерських організацій:

Оксана Качурівська

Василь Марцинкевич

Заплановані заходи

Наші діючі проєкти

Пандемія – як шанс для удосконалення роботи дрібних фермерів заходу України

Школа демократичного врядування для молоді

Відкритий ринок -rynok.in.ua

“Центр розвитку громадської активності”

Ми в областях

Напишіть ваше звернення