fbpx

Інструменти прямої демократії по-рівненськи

  • 02.04.2021
Share on facebook
Поширити

Часто ми чуємо від представників органів місцевого самоврядування відгуки про неактивність та критику з боку населення. Така ситуація породжує ряд конфліктів і сприяє соціальній напрузі, в якій працювати складно, а намагання щось змінити наштовхується на опір. Ефективність діяльності органів влади підвищується в тому випадку, якщо вона підкріплюється активністю самих громадян, їх ініціативою та самостійністю. Тому найважливішим завданням, особливо для новостворених громад, є підвищення соціальної активності громадян у вирішенні місцевих проблем, прийняття жителями відповідальності за життя у своєму місті чи селі.

Існує чимало формальних і неформальних механізмів залучення громадян, проте починати  варто з простих і зрозумілих для використання. Інструменти громадської участі дозволяють активним мешканцям і мешканкам впливати на ухвалення рішень у своїх громадах.

У лютому 2021 року команда громадської організації «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» разом з координаторами проєкту «Центр розвитку громадської активності» провели дослідження щодо використання інструментів участі населення у прийнятті рішень на місцевому рівні у Рівненській області. Було надіслано 64 запити на доступ до публічної інформації про наявні інструменти, отримано 23 офіційні та 5 неофіційних відповідей. 23 територіальні громади висловили бажання покращити ситуацію щодо використання наявних інструментів або запровадити нові з метою активізації своїх жителів та зменшення соціальної напруги, яка з’явилася в окремих громадах після об’єднання.

Найбільш популярними інструментами участі у рівненських територіальних громадах є збори за місцем проживання та громадські слухання, проте за останній рік під час карантинних обмежень такі інструменти використовувалися дуже рідко, що свідчить про потребу запровадження таких механізмів, які люди зможуть використовувати, не завдаючи шкоди своїй безпеці. На другому місці опинилися місцеві ініціативи та електронні петиції. При цьому варто звернути увагу як на наявні нормативні документи, затверджені органами місцевого самоврядування, так і на реальну практику використання доступних інструментів участі. Для цього потрібна детальніша інформація про те, як часто люди користуються даними сервісами.

15 опитаних громад висловили бажання працювати над створенням консультативно-дорадчих органів, 6 органів місцевого самоврядування планують розпочати роботу над статутом громади, щоб підійти до забезпечення права на участь у прийнятті рішень комплексно і передбачити усі можливі інструменти. Статут громади – важливий документ, в якому мають бути ретельно прописані механізми громадської участі, передбачені чинним законодавством.

Орлова Марія, в.о. начальника відділу проектної діяльності, розвитку та міжнародного співробітництва Здолбунівської міської ради прокоментувала ситуацію на Здолбунівщині: «Наша громада – новостворена, багато інструментів перейшло у спадок, зараз оновлюємо бюджет участі, щоб активізувати мешканців з сільської місцевості, є ініціатива створення молодіжної ради (під час зустрічі міського голови та неурядовими організаціями громади ініціативна група передала проект Положення про молодіжну раду, будемо над цим працювати, адже перші кроки вже зроблені), в перспективі варто подумати і про громадську раду чи раду підприємців, щоб таким чином налагодити довіру з лідерами думок. Ми побачили, що електронні консультації актуальні сьогодні в період пандемії. А що стосується Статуту, то даний документ розроблений для міста, а оскільки новостворена Здолбунівська громада обєднала ще 5 сільських рад, тому є потреба в оновленні».

Найбільше інструментів участі на Рівненщині запроваджено у Дядьковицькій сільській раді, найменше – у новостворених громадах, які мають дуже обмежений досвід щодо використання різних форм залучення громадян до ухвалення рішень та консультацій з громадськістю.

 «Ми розуміємо, що інструменти участі в громаді дають можливість обраній владі та виборцям бути в постійному діалозі, чути один одного. Для цього планується запровадити у Вараській громаді бюджет участі, публічні консультації та оновити статут громади, де прописати всі необхідні процедури та механізми які будуть діяти в цю та інші каденції. Радує активність молоді в цих процесах. В місті успішно діє Вараська міська ради старшокласників «Ватра», організація молоді ВП Рівненська АЕС, і зараз йде процес оновлення молодіжної ради при виконавчому комітеті. Завдяки участі молоді в соціально-політичному житті громади, реалізуються цікаві проекти, формується молодіжна політика та з’являються нові традиції», – коментує Сергій Денега, керуючий справами Вараської міської ради  прокоментував ситуацію у громаді.

Громадяни мають знати і вміти користуватися своїми правами та інструментами участі в прийнятті рішень, зокрема рішень про розподіл місцевих бюджетних коштів, які є по суті їхніми грошима сплаченими у вигляді податків. Бюджет участі, публічні консультації та інші інструменти демократії, які заплановано реалізувати в громадах дадуть їхнім мешканцям нові знання, нові можливості та співвідповідальність у справах міст та сіл.

Матеріал підготувала координатора проєкту «Центр розвитку громадської активності» у Рівненській області Вікторія Костюк. Проєкт реалізовує громадська організація «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» за підтримки Європейського фонду за демократію (EED).

Експерти партнерських організацій:

Оксана Качурівська

Василь Марцинкевич

Заплановані заходи

Наші діючі проєкти

Пандемія – як шанс для удосконалення роботи дрібних фермерів заходу України

Школа демократичного врядування для молоді

Відкритий ринок -rynok.in.ua

“Центр розвитку громадської активності”

Ми в областях

Напишіть ваше звернення