fbpx

Які інструменти громадської участі є в громадах Чернівецької області?

  • 07.04.2021
Share on facebook
Поширити

Залучення громадян і громадська участь. Здавалось би близькі поняття, що є правдою, бо й перше, й друге позначають активну участь жителів в житті своїх громад. Однак є і різниця. Насамперед, в основоположних підходах до розуміння і бачення цієї участі громадян. Залучення громадян позначає так званий рух зверху-вниз, тобто коли місцева влада бере ініціативу на себе і закликає громадян долучатись до прийняття рішень, надаючи при цьому перелік інструментів, якими це можна зробити. Ініціатором же громадської участі є самі мешканці громад, тобто тут рух знизу-вгору. Громадяни можуть висувати певні вимоги або пропозиції з ідеями, зокрема щодо впровадження інструментів локальної демократії (бюджет участі, електронні петиції, місцеві ініціативи, публічні консультації, тощо). Тобто різниця полягає в тому, від кого йде ініціатива – місцевої влади чи громадян. Звісно, такий своєрідний «водорозділ» часто буває провести важко, але ми переконані, що має існувати максимальний перелік інструментів участі громадян і залучення до прийняття рішень.

Тому з метою визначення наявності таких інструментів в громадах Чернівецької області, оцінки потреб в їх удосконаленні, ще в лютому команда ГО «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» спільно з регіональним координатором проекту «Центр розвитку громадської активності» в Чернівецькій області надіслали запити на доступ до публічної інформації до всіх 52 територіальних громад Чернівецької області. Отримали відповідь від 20 громад, а зацікавленість в удосконаленні наявних інструментів участі або запровадженні нових висловили 13 з них.

Ми запитували про дієвість найбільш популярних та поширених інструментів участі і всі громади зазначили, що в них наявні загальні збори громадян. Другим по популярності інструментом є громадські слухання – вони є у 17 з 20 громад. 12 з 20 громад мають прийняті статути, така ж кількість мають затверджене положення про звітування голови ради, депутатів та старост. 11 громад мають інструмент електронних петицій, хоча тут ми були б обережні у висновках про його дієвість – це потребує окремого дослідження (загалом, як і кожен інструмент окремо), яке включало б щонайменше кількість поданих петицій, їх розгляд та виконання. Меншість громад, які відповіли на запит, мають місцеві ініціативи (8) та бюджети участі (7). Ще 5 громад впровадили в себе консультативно-дорадчі органи, а інші прагнуть це зробити.

Наприклад, в Селятинській громаді серед консультативно-дорадчих хочуть запровадити молодіжну раду. Окрім цього міркують і над іншими інструментами, про що ми поспілкувались з секретарем ради Сергієм Гайдеєвим. «В нас поки немає якихось консультаційних органів, а вони можуть бути корисними, тому працюємо над цим. Першочергово це формування молодіжної ради. Також будемо думати над іншими подібними органами. Окрім цього вже мали розмови з головою громади про бюджет участі, який також хотіли б запровадити для наших жителів», – розповів пан Сергій.

Найбільшу кількість впроваджених інструментів участі очікувано мають Чернівці. Із пропонованого нами переліку з 10 позицій обласний центр має 9. Вісім інструментів наявні в Кіцманській та Недобоївській громаді. В другій не збираються зупинятись – у відповідь на запит Недобоївська громада висловила бажання прийняти положення про публічні та електронні консультації. До речі, Недобоївська громада була однією з перших сільських об’єднаних громад в Україні, які в себе запровадили бюджет участі. За перші проекти тут голосували і потім реалізовували ще в 2018 році.

Інструмент публічних консультацій хочуть також впровадити і у Вижницькій громаді. А окрім нього надати можливість подавати ідеї через процедуру місцевих ініціатив. У Ставчанській громаді поки до використання громадян є три інструменти, але, як розповіла Ольга Бабчук, секретар ради, вони бажають розробити статут громади, де і передбачити більшість інструментів, які допоможуть жителям долучатись до управління.

Загалом можемо сказати, що запровадження інструментів участі з боку місцевої влади є додатковим запобіжником у прийнятті невірних рішень – адже якщо максимально залучати своїх мешканців до визначення проблем, розробки їх рішень, а потім і контролю за виконанням, то питань до проробленої роботи буде набагато менше. Але не це навіть головне, а те, що такі рішення будуть якіснішими і ґрунтовнішими. Так, цей підхід вимагає більше людських та часових ресурсів на комунікацію, але в результаті є висока ймовірність отримати найбільш оптимальні рішення, які будуть підтримані громадою. 

Матеріал підготував координатор проєкту «Центр розвитку громадської активності» у Чернівецькій області Андрій Кучуран. Проєкт реалізовує громадська організація «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» за підтримки Європейського фонду за демократію (EED).

Експерти партнерських організацій:

Оксана Качурівська

Василь Марцинкевич

Заплановані заходи

Наші діючі проєкти

Пандемія – як шанс для удосконалення роботи дрібних фермерів заходу України

Школа демократичного врядування для молоді

Відкритий ринок -rynok.in.ua

“Центр розвитку громадської активності”

Ми в областях

Напишіть ваше звернення