fbpx

Оксана Почапська «Не боятися і не опускати рук, коли зустрічаєшся із бюрократичними “проволочками”. А головне це – результат твоєї діяльності, що є найбільшим мотиватором».

Рубрика Новини

Сьогодні в нашій рубриці #ЛідериЗмін  інтерв’ю з Оксаною Почапською, головою громадської організації «Подільська освітня платформа», що на Хмельниччині.

1.  Розкажіть про себе, свої хобі?

 Моє хобі наразі є моєю роботою. Я страшенно люблю те, що я роблю. Ще з дитинства я любила і дуже багато читала, писала щось своє і любила гратися в школу. Я росла – «росли» і вподобання: любов до книжок доповнилася бажанням доносити інформацію. Після школи я навіть вступала до КНУ імені Т.Г. Шевченка, але, на жаль, не було тоді ЗНО, і не завжди об’єктивно оцінювалися вступники на екзаменах. Ну, але ж, мабуть, всі так говорять, кому не вистачило одного балу до вступу на омріяну спеціальність. Вступила до Кам’янець-Подільського державного університету, плануючи стати вчителем української мови та літератури та англійської мови та зарубіжної літератури. Але журналістика, якщо це – твоє, знаходить тебе рано чи пізно. Потім був Львівський національний університет імені Івана Франка (факультет журналістики) і відкриття спеціальності журналістика в КПНУ імені Івана Огієнка, було стажування в Університеті Флориди (США) і величезна кількість курсів із тих, що сьогодні називають неформальною освітою. А потім був IREX і медіаграмотність. І так воно склалося, що моє хобі сьогодні стало моєю професію: викладаю дисципліни журналістського циклу в КПНУ імені Івана Огієнка, втілюю в життя освітні проєкти та пишу книги.

 Звичайно, час від часу, потрібно перемикатися на щось інше, а тому маю кілька хобі –  схованок, що дають мені можливість релаксувати, – подорожі та малювання.

2. Як Вас можна описати читачам одним реченням?

 Робота в умовах жорстких дедлайнів і несподівано зламаних планів – наше все.

3. Чи вдається співпрацювати з громадськими активістами?

 З громадськими активістами працювати цікаво і насправді дуже комфортно, оскільки ідейність у таких людей значно домінує над позицією «а що я з цього буду мати?». Відповідно, їхній внесок у проєкт інколи значно перевищує оплату їхньої праці. І, не зважаючи на те, що наше суспільство матеріально орієнтоване, таких людей, на щастя, не бракує.

4.  Коли й чому розпочали громадську діяльність? Що спонукало вас до цього?

 Моя громадська діяльність розпочалась ще у школі. Зрозуміло, що тоді це були волонтерські акції (щось типу «Подаруй книгу…» і подібні). Вже в університеті були більше благодійні акції – мова йде про роботу із дітьми-сиротами та дитячими будинками (збір одягу; подарунок на Миколая і т.д.).

 А вже пізніше, коли почала працювати в університеті, зрозуміла, що насправді далеко не всі, хто міг би та хотів отримувати якісну освіту, з різних причин не може цього зробити. І вже саме тоді почались повноцінні освітні проєкти. І вже саме з них почалась моя активна просвітницька громадська діяльність.

5. Пам’ятаєте, який проєкт був першим?

 Звичайно. Перший проєкт не забувається. Бо ті шишки, які набиваєш, організовуючи масштабний захід вперше, той досвід, який здобуваєш, і та команда, з якою працюєш, залишаються з тобою. Перший повноцінний проєкт, де я була організатором, був «Кам’янець-Подільський медіафорум» (2016 р.), присвячений до відкриття туристичного сезону у місті. Зрозуміло, що цей проєкт сама я не реалізовувала. І відбувався він за потужної фінансової підтримки Кам’янець-Подільської міської ради (робота із тодішньою очільницею департаменту гуманітарної політики Альоною Куземою дала мені дуже багато і в плані знайомств, і в плані досвіду).

6. Які виклики були перед вами?

 Найбільший виклик, коли ти берешся за проєкт, – самоорганізація. Бо коли ти звикаєш працювати під «дедлайн», то організація великого проєкту передбачає кризові комунікації, бо все одно щось піде не так, бо якісь плани все одно розваляться, бо в останній момент доведеться шукати поселення спікеру, який прибув на один день раніше, бо інакше не було варіантів, і т.д.

7. Соціологи стверджують, що наразі в Україні лише 3-5% мешканців є активними. Яка ситуація у вашій громаді?

 Десь так воно і є. Знайти ініціативних і активних людей під кожен проєкт – досить складний процес. Бо освітні заходи висувають свої вимоги: це універсальність – має бути досвід роботи з аудиторією (дорослою, дитячою – залежно від проєкту), має бути уміння доступно подавати інформацію, має бути бажання рости та вдосконалюватися. Ну, і має бути чітке усвідомлення, навіщо все це? Який кінцевий результат?

8. Якими проєктами найбільше пишаєтеся? Які у них джерела фінансування і де Ви його шукаєте?

 Тут важко сказати, бо кожен проєкт – це результат, до якого йшла ціла команда. Найбільше пишаюся першим проєкт, бо він був першим. І кожним наступним, який вдається, теж пишаюся.

9. Чим ще ваша організація може бути корисна для інших?

 Наша громадська організація «Подільська освітня платформа» ставить собі за мету освітньо-просвітницьку діяльність. Все, що в межах цього напрямку, – ми працюємо. Наразі ми більше сфокусовані на поширенні «вірусу» медіаграмотності. Наше суспільство дуже емоційне і дуже некритичне. І формування у людей стійкої потреби критичного осмислення будь-якої інформації – це наше надзавдання.

Загалом, ми працюємо із різними категоріями населення: це і школярі різних вікових категорій, це і студенти, викладачі, вчителі, громадські активісти.

10. Які основні цілі та плани на майбутнє?

 Працювати. Ми надалі плануємо реалізовувати проєкти. Зараз працюємо із двома проєктами в межах «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність» від IREX. Обидва проєкти мають прив’язку до медіаграмотності. Надалі плануємо продовжувати проєкт «Медіаграмотний HUB: вільний освітній простір», що формується на базі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

11. Що мотивує вас займатися громадською діяльністю?

 Буквально днями я отримала відгуки про тренінги із медіаграмотності для учнів із родин, які або позбавлені опіки батьківської, або мають неналежні умови проживання. І там були такі слова: «А мені було дуже цікаво. Я тепер знаю, що нікуди не піду з тим хлопцем, який  мене в друзях в інстаграмі. Він пропонував зустрітися десь ввечері. Але “стрьомний” він якийсь». І ти розумієш, що тренінги із кібербулінгу і цифрової грамотності мають результат. І це – мотивація.

Матеріал підготувала координаторка проєкту «Центр розвитку громадської активності» у Хмельницькій області Ольга Мороз.

Проєкт «Центр розвитку громадської активності», який реалізовує громадська організація «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» за підтримки Європейського фонду за демократію (EED).

Facebook
Telegram
Twitter
Автор
Схожі останні новини
Залишіть заявку і ми надамо Вам інформацію, яка Вас цікавить
Телефонуйте
Пишіть нам у месенджери
Заходьте
вул. Олени Кульчицької 2, Тернопіль